Нажаль, обставини так склалися, що наразі лікарня імені Мечникова насамперед асоціюється з допомогою пораненим українським воїнам, багатьом з яких тут врятували життя та здоров’я. Дніпровські лікарі вважаються одними з найпрофесійніших у цій благородній справі. Їх досягнення стає ще більш вагомим, якщо враховувати, що ця лікарня зовсім не була військовим госпіталем і всьому довелося вчитись з нуля.
Насправді, історія лікарні Мечникова нараховує більше 200 років. Заснована вона була ще наприкінці XVIII сторіччя. Спочатку тут було не дуже багато лікарняних ліжок, і здебільшого вона була орієнтована на більше терапевтичну допомогу хворим, а також суттєва кількість ліжок була відведена під психічно хворих. Лікарів тут працювало небагато, спочатку він взагалі був лише один.
В середині XIX сторіччя лікарня Мечникова стає більш затребуваною, бо у той час почалась Кримська війна. Поранених військових армії імператора Миколи Першого везли сюди з-під самого Севастополя. Серед лікарів, які надавали допомогу у тодішній Катеринославській лікарні був і відомий хірург Микола Пирогов. На той час лікарня вже мала новий окремий корпус і більше була схожа на сучасний для того часу медичний заклад.
Доречі, з цим корпусом пов’язана трагічна історія. Проектував його архітектор Грязнов. Будівлю він спроектував швидко, а далі розпочалася бюрократична тяганина. Зрештою, внаслідок неї вдалося збудувати набагато менше, ніж планували. Та і взагалі з проектами Грязнову не щастило, його роботи належним чином не оцінювали і постійно відправляли на переробку. Зрештою, це призвело до психічного захворювання, і Грязнов закінчив своє життя у спроектованій ним же лікарні як пацієнт відділення для душевнохворих.
На початок XX століття губернська земська лікарня (так вона тоді називалася) вже була справжнім медичним центром. Тут працювали офтальмологічне та родильне відділення, декілька відділень для жінок, рентген-відділення а також психіатрічне відділення. Окрім того, при лікарні працювала фельдшерська школа для підготовки молодшого медичного персоналу.
Під час Першої світової війни лікарня знову виконувала роль госпіталя. На її базі було розгорнуто Вищі жіночі курси, які згодом стали стартом для медичного університету Дніпра. На момент початку революції та громадянської війни тут нараховувалось вже 13 корпусів, з них більше половини (8) призначались для душевнохворих.
Успішно переживши усі лихоліття громадянської війни, лікарня продовжила роботу. Її поступово розширювали, з’явилося стоматологічне відділення. На момент початку радянсько-німецької війни тут було майже 850 ліжок для паціентів, продовжувалась тісна співпраця з медінститутом. Під час окупації німцями Дніпропетровська частина медперсоналу залишилась в місті і як могла, допомагала містянам у складних випадках. Допомагали лікарі і місцевому підпіллю – лікували поранених, діставали дефіцитні медикаменти.
Після деокупації міста лікарня поновила свою роботу і якості госпіталю. По завершенні війни знов почавсе період мирної розбудови. Саме у цей час вона отримує ім’я відомого лікаря та науковця Іллі Мечникова. Активний розвиток тривав усі повоєнні десятиліття, особливо слід відмітити 1970-і та 1980-і роки. У ці роки було збудовано декілька нових будівель, а також завезено нове обладнання.
Не все проходило гладко. З приходом нового керівництва в обличчі хірурга П. Ф. Карпова, який став головним лікарем, довелось проводити структурні реформи. На той час діяла неефективна система, згідно якої лікарі вищох категорії зазвичай займалися не найтяжчими випадками, а навпаки – найлегшими, не існувало гарної системи «завантаження» персоналу, і відповідно – адекватної системи оплати. Це все потребувало змін, які поступово впроваджувались.
В 1990-х, не зважаючи на економічну кризу, розвиток намагались продовжувати. Було нарешті добудовано новий «хірургічний» корпус, який одразу підвищив як комфорт лікарів, так і якість операційних втручань, тобто – їх результат. Тому на рубіжі століть лікарня почувала себе більш ніж впевнено.
На момент початку російської агресії у 2014 році лікарня імені Мечникова була одним з найкращих медичних закладів не тільки Дніпра, а і всієї України. У зв’язку із тим, що найбільші медичні заклади Донбасу та Луганщини опинились на окупованій території, то доправляти поранених почали саме у Дніпро.
Для лікарів це було новим і важким викликом. Пояснювалось це тим, що військова медицина має не дуже багато спільного з цивільною. Це стосується як самого характеру поранень і пов’язаних з ними ускладнень, так і самого лікування. Довелось отримувати нові знання у максимально короткі строки.
У цей час персоналу лікарні неоціненну допомогу надали волонтери. Вони не тільки забезпечували необхідними для функціонування матеріалами та медикаментами, а також залучали спеціалістів з-за кордону для допомоги. Завдяки цьому персонал лікарні отримав досвід роботи за сучасними принципами та протоколами, що забезпечували ефективне лікування і позбавляли помилок.
Завдяки постійній практиці та обширному досвіду, мабуть, на сьогоднішній день вже немає в Україні більш професійного медичного закладу, який мав би досвід. порівняний із лікарнею імені Мечникова. Тисячі військових вже пройшли через руки персоналу лікарні і не тільки зберегли життя, а і здоров’я.
Протягом останніх років лікарню забезпечили найсучаснішим медичним обладнанням. Зокрема, з Японії доставили унікальний операційний стілдля нейрохірургії та мікрохірургії. Цей стіл дозволяє зберігати положення голови при зсуві тулуба, що дуже важливо при важких пораненнях у голову. Кількість ліжок в реанімаційному відділенні зросла майже вдвічі. Змінились навіть ліжка для хворих, вони стали більш зручними, щоб зменшити ризик появи пролежнів.
Наразі, під час широкомасштабного вторгнення, робота лікарні продовжується як завжди ефективно. Не зважаючи на ризик ракетних ударів, персонал продовжує надавати медичну допомогу пораненим. Будемо сподіватись, що врятованих життів і надалі буде більше, а роботи у лікарів буде якнайменше.
