Можливо, прогулюючись містом, ви бачили невеличкі бронзові скульптури на різноманітні теми. Читаючи написи біля них, можна не одразу зрозуміти що це за скульптура і що вона насправді символізує. Наразі подібних скульптур в Дніпрі нараховується вже 15 і роботи по їх встановленню продовжуються. Це – програма, яка має назву «Відчуй Дніпро».
Офіційно скульптура носить назву «Міст Олександра Поля». Вона присвячена Амурському мосту, а також його будівництву за часів діяльності відомого підприємця і мецената Олександра Поля.
Мініатюра зображає якраз той самий міст. Скульптура була встановлена 12 вересня 2020 року, якраз на День міста. Побачити її можна поблизу міської ради на фонтані.
Якщо будете проходити повз будівлю філармонії, звертайте увагу на стіни. На одній з них ви зможете побачити руки дирижера та нотну грамоту. Присвячений цей невеличкий пам’ятник відомому диригенту Гургену Карапетяну.
Він довгий час очолював симфонічний оркестр Дніпровської філармонії. Оркестр часто виїжджав на гастролі по Україні, Радянському Союзі, завжди виступав з великим успіхом.
Із цією пам’яткою все зрозуміло. Її можна побачити на міській набережній, поблизу Фестивального причалу. Присвячена вона спортивному духу та його розвитку у Дніпрі.
Зокрема, в нашому місті постійно проводяться різноманітні марафони. Це сприяє не тільки розвитку здорового духу та спорту, а і взагалі об’єднанню людей. У таких заходах важна не тільки і не стільки перемога, а і сама по собі участь. Адже вік учасників дуже різниться: від 18 і до 60 років, а бувають і старші учасники.
Ця пам’ятка більше є однією з символічних. Багато хто з дитинства пам’ятає це здобне печиво, яке і вигадали, і виробляли в Дніпрі. Побачити цю «неїстівну» купку печива можна на оглядовому майданчику в парку Шевченка.
Деякий час це печиво не вироблялось, хоча рецепт зберігся. Відродилось виробництво печива лише у 2017 році. На церемонії були присутні представники туристичної індустрії, засобів масової інформації, екскурсоводи та мешканці міста. Також донька та онук авторки печива Леонової Олександри Агафонівни.
Будь-хто, хто мав досвід навчання у ВУЗі, знає що таке заліковка. Це те, що спочатку є проблемою для студента, але потім стає його своєрідною візитівкою. Завітне слово «автомат» означає для студента легко отриманий залік як наслідок гарно проведеного семестру чи року.
Так само відомо, що Дніпро славиться своїми «вишами». Тому як своєрідний пам’ятник всім студентам Дніпра і з’явилась міні-скульптура у вигляді заліковки.
Історія дніпровського трамваю нараховує вже більше сотні років. Саме перший трамвай і зображено на міні-скульптурі. При створенні користувались старими малюнками та фотографіями.
Розташована скульптура на Катеринославському бульварі. Місце обрано не випадково: саме тут колись був розміщений розворотний трикутник одного з перших трамвайних маршрутів міста.
Вона присвячена фанатам міського футбольного клубу. Розташували її там, де раніше збиралися фани біля входу до парку Глоби.
Дніпровські фани добре відомі по всій Україні. Причому не тільки підтримкою «Дніпра», а і своєю активною проукраїнською позицією протягом буремних 2013-2014 років, і надалі теж. Наразі багато хто з «довоєнних» ультрас захищає нашу країну у лавах ЗСУ, Будемо сподіватись, колись війна завершиться і до наших міст повернеться і футбол, і фанати.
Восьмою скульптурою стала мініатюра у вигляді ракети. Тут теж все добре зрозуміло. Вклад Дніпра у розвиток ракетно-космічної промисловості важко переоцінити. Свого часу ракети, створені в Дніпрі, тримали в страху добру половину світу. Звісно, це не те досягнення, яким хотілося б пишатись, але масштаб інженерного досягнення все ж вражає.
Тим більше, після здобуття незалежності в Дніпрі розробляли проекти вже «мирних» ракет, які повинні були нести не ядерні заряди, а виводити на орбіту супутники. Тому коли будете поблизу міського планетарію, не пройдіть повз його сходи і зверніть увагу на скульптуру.
Свого часу в Катеринославі працювало багато цегляних заводів. Вони забезпечували цеглою не тільки будівництва в місті, а і по всій губернії. Кожна цегла мала своє унікальне клеймо, яке мало позначати виробника.
Побачити скульптуру можна на домі Кофмана за адресою Троіцька, 3б.
Дитячий віршик про кота Василя, мабуть, пам’ятає багато представників старшого покоління. Для тих же, хто не застав декламування цього твору, нагадаємо невеликий фрагмент:
— Kот Василий, где ты был?
— Я мышей ловить ходил…
— Почему же ты в сметане?
— Потому что был в чулане…
— Долго ль был там?
— Полчаса…
— Hу и что там?
— Kолбаса…
Автором вірша був Олексій Крилов. Свого часу він довго підбирав ілюстратора для свого збірника. Зрештою, поет обрав нікому не відомого Володимира Любарського, що на той час був лише студентом.
Десяту скульптуру з циклу встановили на парапеті набережної за адресою вул. Січеславська Набережна, 37д.
Одиннадцята скульптура представляє собою міні-пилосос «Ракета». Його свого часу виробляли саме у Дніпрі. Пилосос був дійсно легендарним і користувався шаленою популярністю.
Справа у тому, що він вмів не лише всмоктувати повітря, а і видувати його. Тому при виконанні ремонтних робіт саме його використовували у якості тяги для розпилювання фарби. Продавався цей виріб далеко за межами Дніпра та і самого Радянського Союзу.
Скульптура зображує дружину видатного скульптора та художника Юлію. Встановлено міні-скульптуру біля входу до НВК № 33 «Маріїнська гімназія», де навчався наш знаменитий земляк.
Роботи Вадима Сідура виставлені у багатьох музеях світу, зберігаються у приватних колекціях, але у його рідному місті про скульптора мало знають. Більше дізнатись про Вадима Сідура можна на першому поверсі гімназії, де йому присвячений невеликий музей.
Наступна скульптура присвячена відому лікарю Івану Лешко-Попелю. Своє прізвисько, «народний лікар», він отримав тому, що, крім платних пацієнтів, Іван Лешко-Попель приймав і лікував знедолених. Він навіть самостійно купував продукти для хворих.
Розташована міні-скульптура на території Дніпровського медичного університету. Будемо сподіватись, що дніпровські лікарі будуть і надалі мати гарну славу.
Ця скульптура з’явилась в листопаді минулого, 2022 року. Вона присвячена хоробрим дніпровським лоцманам, що колись проводили кораблі через пороги. Побачити її можна на парапеті набережної навпроти водоспаду «Поріг Ревучий».
Адже далеко не завжди річка була такою судохідною як зараз. У селі Лоцманська Кам’янка існували цілі сім’ї лоцманів, які передавали секрет безпечних маршрутів від покоління до покоління.
Ця скульптура присвячена єврейській спільноті міста та її вкладу в його розвиток. Сама скульптура виконана у вигляді троянди, навколо якої розташовані книги авторів, які мають єврейське походження. Традиційно у композиції скульптури знаходиться кіт. Цього разу його зображено на одній із книг. Знаходиться скульптура на парапеті перед входом в Хоральну Синагогу за адресою вулиця Шолом-Алейхема, 4.
Будівля Дніпровської хоральної синагоги, відкрита в 2000 році після реконструкції, Вона не тільки цікавий пам’ятник культового будівництва, а й свідок основних подій в житті Катеринослава –Дніпра. Вона отримала назву «Золота Роза» в пам’ять про знищену нацистами у 1941 р. львівську синагогу.
