У Дніпрі багато цікавих та оригінальних споруд та об’єктів. Але є і такі, які хочеш-не-хочеш, а викликають певні асоціації зі своїми аналогами в інших містах. Давайте віртуально відвадаємо декілька таких об’єктів та спробуємо розібратись, коли вони з’явились і чи можна їх вважати справжнім плагіатом.
Мабуть, кожен дніпрянин бачив цю скульптуру, створену з декількох десятків каструль та кришок, вироблених з нержавіючої сталі. Скульптура зображує жіночу туфлю.
Інсталяція з’явилася у 2012 році. За одним із трактувань, за допомогою неї дизайнерка хотіла звернути громадську увагу на подвійні стандарти сучасного світу — жінка має чудово виглядати, доглядати за собою, мати успішну кар’єру, але й про домашні борщі не забувати. Але власники скульптури заявляють, що ніякого подвійного сенсу у ній немає і вони просто хотіли прикрасити місцевість і місто в цілому.
Але насправді ідея народилась не в Дніпрі. Такі самі скульптури створює іспанська скульпторка Джоанна Васконселос. Її скульптура, яка носить назву «Туфлі Мерілін», теж створена з каструль та кришок. На створення цієї роботи майстра надихнув образ знаменитої актриси Мерілін Монро у фільмі режисера Біллі Уайлдера «The Seven Year Itch», знятий у 1955 році.
Джоанна сподівалася, що завдяки її твору мистецтва, сучасні жінки згадають про те, що виглядати красиво необхідно не лише у громадських місцях, а й навіть виконуючи роботу по дому.
Як бачите, повна тотожність, м’яко кажучи, вражає. І що б не казали власники дніпровської скульптури, вона якраз і є звичайнісіньким плагіатом.
Можливо, ви бачили цю скульптуру у торгівельному центру «Пасаж». Вона присвячена дніпровському бізнесмену Генадію Аксельроду. Той був одним з головних забудовників Дніпра у «нульових» та на початку 2010-х, доки не став жертвою замаху.
14 квітня 2012 року Геннадій Аксельрод під’їхав автомобілем до свого будинку, і чекав, поки відкриються автоматичні ворота. У цей час до автомобіля під’їхали два велосипедисти, які зробили кілька пострілів. Поранений бізнесмен вибрався з автомобіля через бічні двері та побіг у бік проспекту Яворницького. У цей час один із убивць наздогнав його і зробив контрольний постріл у голову, після чого обидва велосипедисти втекли.
В жовтні того ж 2012 року було встановлено пам’ятник у вигляді фігури Аксельрода, але без тулуба. Його було ніби вирізано, або він обвітрився під плином часу. Ідея цікава, і можна було б сказати що відсутність частини тіла символізує смерть від вогнепального поранення.
Але такі скульптури вже існували до того. Їх автором є французький скульптор Бруно Каталано. Втім, його героями є не бізнесмени і не жертви кілерів, а мандрівники. LES VOYAGEURS – так називається найвідоміша серія скульптур Бруно Каталано. Його «вояжери» є образами мандрівників з дивною, на перший погляд, порожнечою всередині.
Каталано не пояснює прямо, чому його мандрівники виглядають саме так, надаючи глядачам простір для інтерпретації. Можливо, майстер хоче зобразити, що мандрівник ніби «порожній» усередині під час поїздки – він везе із собою речі та минулий досвід, але є повністю відкритим для накопичення нових вражень та знань. Чи це просто натяк художника на те, що сучасні люди, які постійно кудись поспішають і не встигають нікуди – є просто ногами з валізами, які не мають свого внутрішнього світу? Побачити скульптури Каталано можна перш за все у Франції, зокрема – у Парижі.
Напевне, немає в Дніпрі людини, яка б не знала про комплекс «Башти». Це був первісток висотного житлового будівництва за часів незалежності України. Будівництво комплексу почалося у 1999 році, а остаточно завершилося вже у 2005, коли добудували другу башту.
Втім, якщо поглянути на хмарочос під назвою «Ельдорадо», що знаходиться у Нью-Йорку, можна побачити багато схожого. Цей комплекс побудували у 1929-1931 роках, у часи Великої Депресії. Це суттєво вплинуло на строки здачі об’єкту, втім не на якість робіт. Велична будівля у стилі «ар деко» і сьогодні є доволі популярним символом Нью-Йорка.
Повної тотожності між комплексами немає. але спільність ідеї очевидна. Тому в даному випадку слово плагіат можно вважати не дуже доречним, краще казати про запозичення творчого задуму. Олександр Дольнік був талановитим архітектором, який вмів поєднувати сучасні ідеї з класичними рішеннями.
Якщо ви колись були на вулиці Короленка, то точно бачили ці нестандартні ліхтарі освітлення. Проект освітлення вулиці Короленка здобув міжнародну нагороду LIT Design Awards. Дніпро виборов 1 місце серед 45 конкурсантів різних країн у категорії «пейзажне освітлення».
Але схожі ліхтарі можна побачити у Манчестері, на вулиці Old Mill. Цей проект теж здобув нагороду британського Landscape Institute.
Але наші ліхтарі трохи відмінні від англійських, у них інший кут нахилу і схема освітлення. Тому схожість дійсно велика, але чи можна вважати це повноцінним плагіатом – велике питання, яке кожен може вирішити згідно власних вподобань.
