Проходячи сьогодні повз будівлю на вулиці Херсонській, трудно пізнати у ній релігійну споруду. А між тим, історія мусульманської спільноти в нашому місті нараховує вже більше сотні років. Будівля теж дійшла до наших часів, але далеко не в першопочатковому вигляді.
Безперечно, мусульмани в Катеринославі мешкали доволі давно, але перші згадки про таку спільноту з’являються лише у перші роки XX століття. Згадки ці стосувалися існування мусульманського молитовного дому, що розміщувався у будинку, яким володів Петров. Згодом молитовний дім «переїхав» до іншого домоволодіння Петрова.
На той момент мусульманська спільнота нараховувала майже 600 осіб. Серед її членів вистачало заможних людей, тому побудова повноцінної мечеті була цілком реальною, треба було лише узгодити всі організаційні моменти з міською владою. За фінансування будівництва можна було не переживати.
«Суспільство будівництва мусульманської мечеті» було створено близько 1909—1910 років. Земельна ділянка для мечеті була обрана на Старому Куті біля перетину Херсонської та Великої Базарної вулиць. Вважається, що місце було обрано вдало, бо в цьому районі жило чимало татар. Але точно встановленим фактом це називати не можна. «Суспільство будівництва» взялося за справу досить енергійно. Будівля мечеті вказувалося закінченим вже у 1911 році. Але вже 1912 року мусульманська громада купує в міста додаткову ділянку землі 30 саж., необхідну для завершення будівництва сходів, а «Суспільство будівництва» діяло ще й 1913 року, тобто будівельні роботи з мечеті були повністю завершені лише близько 1913—1914 років.
Побудований будинок не відрізнявся ні великими розмірами, ні надмірною пишністю. Мальовничість придбаної ділянки, яка неабияк ускладнила будівництво, дозволила створити ефектну та монументальну будівлю мінімальними засобами. Двоповерхова будівля стояла під кутом до вулиці Херсонської.
Розміщена на крутому схилі з боку Базарної вулиці, вона виглядала набагато більшою, ніж було насправді. Це враження тільки посилювалося монументальним, складним у плані, зовнішнім сводом, що веде до головного входу. Над входом височів невисокий триярусний мінарет, а над центральною частиною будівлі — великий купол. На силует працювали й невисокі вежі, розставлені по вінчаючому карнизі. Оздоблення будівлі не можна назвати багатим, але східні мотиви – вікна ускладнених форм, імітація різьблення по каменю, вітражі – були виконані досить органічно. Цегляне облицювання будівлі імітувало «мавританську» кладку з її чергуванням рядів білого та червоного каменю.
У будівлі мечеті була велика і мала зала, що розміщувалися на двох поверхах, вхід на мінарет та кілька кімнат для робітників. Верхній зал, за свідченнями сучасників, висвітлювався електрикою та був з’єднаний отвором із нижньою залою. Слова проповіді були добре чутні в обох залах.
Як відомо, дуже скоро почалася Перша світова війна. Однією з країн, що тоді були противниками Росії у війні, була Туреччина. І так само, як вступ до війни Німеччини викликав свого часу хвилю антинімецьких настроїв, так само і вступ Туреччини до конфлікту спровокував хвилю негативу до усіх мусульман. Той аспект, що в самій імперії вистачало мусульман (татари, кавказські народи та інші) ура-патріотів не хвилював.
Саме з цієї причини товариство зазнало серйозних утисків. Усі турецькі громадяни, що проживали тоді в місті, були змушені виїхати. Остаточно ж мечеть занепала після подій громадянської війни. Більшовики негативно ставились до будь-яких релігійних конфесій, а тому вже у середині 1920-х років мусульманська община і зовсім припинила своє існування.
Будівлі ж швидко знайшли нове призначення. Спочатку його хотіли передати ДПУ. Передбачалося, що там буде розміщений клуб цієї лякаючої організації. Але працівники держбезпеки відмовились від такого «подарунку», підібравши для себе іншу будівлю. Тоді будинок передали клубу інвалідної кооперації. Він знаходився тут до 1941 року, тобто до німецької окупації.
Після звільнення міста хазяїн не змінився, але клуб тут вже не відновлювали. Згодом будівлю передали картонажному цеху та дитячому садку, але ці власники тут надовго не затрималися. А от наступний – дитячо-юнацька спортивна школа, затримався тут надовго.
Саме під розміщення спортивної школи мечеть була капітально перебудована, набувши сучасного нудного вигляду. До східної стіни був прибудований спортзал. Для створення вестибюлю зробили прибудову до головного фасаду, збудували котельню, гараж, майстерні.
Загальна площа будівлі при цьому зросла з 232 до 891 квадратних метрів. Мінарет і купол були розібрані, така ж доля спіткала численні вежі, балкони та зовнішні сходи. Усі східні мотиви було ліквідовано: вікна перебиті, декор збитий, стіни оштукатурені. Повністю змінено і внутрішнє планування. Від колишньої мечеті сьогодні вціліла лише апсида міхраба (ніша, звернена до Мекки) зі східного боку будівлі.
Протягом усіх 2010-х років мусульманська община міста працювала над поверненням будівлі собі. Але лише у 2021 році було знайдено рішення. Будівлю за ардесою вул. Херсонська, 3 було вирішено повернути, але з умовою, що буде знайдено альтернативне приміщення для школи.
Потрібний об’єкт уже знайшли, викупили, а зараз там проводять ремонтні роботи. Їх планували закінчити у 2021-2022 роках. Як тільки ремонт завершиться, спортшколу переведуть туди і розпочнуть відновлення мечеті.
Згідно з проектом, на першому поверсі мусульманського центру будуть роздягальні та санвузли. Також тут обладнають приміщення для обмивання перед молитвою та молитовний чоловічий зал на 298 осіб. Жіночий молитовний зал розташовуватиметься на другому поверсі, де одночасно зможуть перебувати 150 осіб. Також тут буде невеликий музей, кабінет настоятеля центру та дитячі кімнати. У мечеті буде близько 12 співробітників.
У будівлі планують звести триповерховий механізований паркінг, де зможуть розміститися до 15 автомобілів. Через те, що ділянку невелику (всього 0,2 гектара) велике паркування збудувати не вийде. З цієї причини довелося відмовитися від створення мусульманської недільної школи при мечеті. На території збираються побудувати лише невелике подвір’я з декоративним фонтаном та аркаду.
Головним же атрибутом мечеті стане скляний купол та триповерховий мінарет. Спочатку пропонували покрити їх міддю, але замовники вимагали, щоб вони були зі скла. Таким чином, вони хочуть показати прозорість та відкритість релігії для городян. Як виявилося, інвестуватимуть кошти у відновлення мечеті турецькі партнери мусульманської громади. Вони відповідають за розробку остаточного проекту робіт.
Чи буде втілений проект – покаже час. Поки що іде повномасштабна війна, і наразі в Дніпрі не до будівництва.
