Розкішна та знакова для історії Дніпра будівля сьогодні покинута лікарями та пацієнтами. Вона розкрадена та руйнується буквально на очах. Нажаль, багато жителів Дніпра жодного разу її не бачили. Тим більше, люди не в курсі дивовижних фактів про цю будівлю та її цінність.
У двадцяті роки минулого століття було вирішено зробити «західний» напрямок основним у містобудівному розвитку Дніпропетровська. Вирішено розвивати робітничі райони, що примикають до промислової зони з металургійними підприємствами (завод імені Петровського та інші). Цей вест-вектор розвитку міста зберігався й у 1930-ті роки, відмовилися від нього лише після війни.
Саме тому у той бурхливий період західна околиця міста на Дніпрі стала районом найінтенсивнішої забудови. Інтенсивно прокладався проспект Петровського (нині Мазепи). На захід від колишньої Брянської колонії виросло «зразкове» селище імені Фрунзе. Воно призначалося для робітників найбільшого металургійного підприємства – заводу імені Петровського.
За містобудівними нормами, що діяли на той час у країні, з’являлися масштабні об’єкти – Палаци культури, клуби, стадіони. Соціально-гуманітарну функцію в робочому районі мали нести нові грандіозні «Палаци» для робітників – зокрема, і «Палац охорони здоров’я».
Складення проекту будівлі великої робочої поліклініки, яка отримала помпезну, типову для того часу назву «Палац охорони здоров’я», а також «Палац профілактики», було виконано О.Л. Красносільським у 1923 році. Будівництво тривало три роки, з 1924 до 1927 року.
У квітні 1927 року відбулося урочисте відкриття «Палацу», присвячене десятим роковинам Жовтневої революції. З цієї нагоди народний комісар (себто міністр) охорони здоров’я СРСР Микола Семашко навіть надіслав спеціальну вітальну телеграму. Дата відкриття Палацу вказана у звіті з наказів виборців до міської ради за 1928 рік: «У квітні 1927 року відкрито палац профілактики».
Згідно з уявленнями того часу, «Палац» призначався для комплексного медичного обслуговування. Водночас, він мав слугувати і для «санітарної освіти» робітників заводу імені Петровського. Своєрідне призначення будівлі зумовило його складну композицію та структуру. Тут були одночасно передбачені приміщення для лікування, для лекцій, для персоналу та для відвідувачів.
Будівля «Палацу профілактики» – це триповерховий корпус, розділений на три частини. Центральна частина має яскраво виражений архітектурний акцент: вхід підкреслено гранітними парадними сходами, напівкруглим заглибленням заввишки два поверхи з напівкуполами. Дві пари колон, розміщених з боків головного входу, прикрашені рустами на всю висоту – рідкісний приклад в архітектурі та єдиний у Дніпрі. На вершинах колон розташовувалися мармурові скульптури. У цілому будівля нагадувала своїм зовнішнім виглядом не звичайну лікарню, чи робочу поліклініку, а якесь італійське палаццо XVI століття.
Структура будівлі відповідає класичній схемі: центральний і два бічні обсяги і два крила, що з’єднують їх. Проте є й серйозна новація: центральна частина, порушуючи принципи класицизму, удвічі менша за бічні.
Справа в тому, що власне лікувальні процеси відбувалися саме в бічних частинах, а центральна частина мала насамперед парадне призначення. У бічних частинах розташовувалися зали очікування, виставок, лекцій та зборів. Ці зали виділені на фасаді закругленими об’ємами, що сильно виступають.
Два поверхи мають однакове планування. Усередині на місцях стиків бічних об’ємів та крил розміщувалися тримаршеві сходи. У головному об’ємі навпроти входу розташована тримаршева сходова клітка, яка акцентована напівкруглим об’ємом на задньому фасаді. Палац мав також високий цокольний поверх, облицьований гранітними блоками, де розташовувалися господарські приміщення та лабораторії.
У ті роки подібна архітектура в стилі класицизму вже була непопулярно. Набирав силу конструктивізм. Тому побудова такого пишного «палацу» одразу призвела до проблем для Олександра Красносєльского. Він навіть вимушений був покаянно написати наступне: «проектування у 1923 році Палацу профілактики у Дніпропетровську пройшло у мене під повним підпорядкуванням класичним настановам…», «… я не підпорядкував у Палаці профілактики форму новому змісту».
Тим не менш, будівництво Палацу охорони здоров’я вважалося визначною подією у житті міста. У звіті міської ради по 1927 р. вказувалося: «У день організації Кайдакської райради було відкрито колосальне досягнення в галузі охорони народного здоров’я – Палац охорони здоров’я». У наступні роки послуги, які надавалися у Палаці, вдосконалювалися, а обладнання модернізувалося.
Під час Другої світової війни будівля була майже повністю зруйнована. Від неї залишився майже тільки каркас та деякі опорні елементи. По хакінченні війни було прийнято рішення про її відбудову.
Але масштаб був вже не той. Сам Красносельский до того часу вже помер, і тому займались відбудовою інші люди, а захистити свій проект Олександр Леонтієвич вже не міг. Тому і вийшов новий палац не зовсім таким, як його попередник.
Зокрема, було змінено планування відповідно до нового призначення приміщення, частково змінено фасад, значною мірою втрачено декор. Зник величезний напис «Палац охорони здоровля» (так писали у ті часи) що свого часу містився на вершині головного фасаду. Не було відновлено чотири великі мармурові скульптури (їх автором був скульптор М.М. Панін) на колонах головного фасаду.
Проблеми у будівлі з’явились не так давно. У 2016 році її вивели з переліку пам’яток історії та архітектури. Чому це сталося – невідомо, адекватного пояснення цьому так ніхто і не надав. А згодом, вже наступного року, було розформоване поліклінічне відділення міської лікарні №2, яке тут розміщувалося. Це сталося нібито через процес медичної реформи і неефективність закладу.
Втім, ще рік будівля була цілою. Тут навіть була наявна охорона, яка не давала руйнувати та розкрадати будівлю. Але після того, як охорона зникла, процес руйнації почав прогресувати дуже швидкими темпами.
Наразі від колись величної будівлі залишилися голі стіни. Покрівля, сходи, перекриття поверхів, внутрішні стіни – все перетворено на купу уламків. Якщо увійти через головний вхід, то одразу за дверима немає підлоги – велика дірка дає змогу подивитись на цокольний поверх. На другий та третій поверхи наразі потрапити неможливо, бо обвалились перекриття.
У 2021 році заявляли, що існує проект реставрації будівлі, але до справи так і не дійшло. Наразі «Палац профілактики» готові здати в оренду новому власнику з умовою його реставрації, але поки що бажаючих небагато. Шкода що Дніпро може втратити таку архітектурну пам’ятку назавжди!
