Перша газета Дніпра: про що писали сотні років тому

22:01  |  14.09.2023
Перша газета Дніпра

Це зараз існуванням періодичних видань важко когось здивувати. Але колись у Катеринославі не було власної газети, а відповідно – і джерела новин для мешканців. Саме тому поява першої газети викликала неабиякий ажіотаж.

Створення газети

Щодо створення та розвитку «Екатеринославских Губернских Ведомостей», то інформацію про ранню історію цього видання можна знайти безпосередньо в самому виданні. Редакція «Екатеринославских Губернских Ведомостей» опублікувала статтю про історію свого видання до святкування 50-річчя губернських відомостей.

Публікація офіційних наказів і розпоряджень була важливим кроком в підвищенні інформованості населення

Згідно з розпорядженням «Положение о порядке производства дел в губернських правлениях» від 3 червня 1837 року, катеринославське губернське правління почало видавати «Екатеринославские Губернские Ведомости» з 1838 року. Перший номер був опублікований 7 січня 1838 року. Газета виходила один раз на тиждень, у п’ятницю, на сірому папері низької якості, друкувалася на піваркушах без стовпців і мала формат перегнутого листа звичайного писального паперу. Головним змістом газети були повідомлення губернського правління для інформації та виконання.

Річна передплата на газету коштувала 10 рублів асигнаціями та 2 рублі за пересилку. Перший номер неофіційної частини був опублікований 14 січня 1838 року та містив лише одне повідомлення про невеликий землетрус у Катеринославі.

До 1845 року «Екатеринославские Губернские Ведомости» відповідно до положення 1837 року поділялися на дві частини: офіційну та неофіційну. Неофіційна частина, яка називалася «Прибавления», виходила нерегулярно і мала власну нумерацію номерів, яка не співпадала з офіційною частиною. «Прибавления» складалися з різних розділів на різні періоди.

Структура газети

Метою видавців «Екатеринославских губернских ведомостей» було інформування громадськості про рішення місцевої влади, події в губернії, а також події в країні та за кордоном. Для створення матеріалів користувалися офіційними джерелами та звітами установ, які збирали працівники газетного столу. Редакторські обов’язки виконували начальники або заступники начальників газетного столу. Газета розділялася на офіційну та неофіційну частини.

Офіційна частина складалася з двох відділів. Перший відділ містив інформацію про розпорядження уряду та місцевої влади, постанови, накази, статистичні звіти різних губернських установ, а також оголошення про боржників, розшук осіб, втрачені та недійсні документи і виклики до судових установ. Другий відділ повідомляв про ярмарки, продаж майна і подібні публікації.

Одним з авторів, що публікувались в газеті, був і Дмитро Яворницький

Найціннішою частиною була неофіційна частина, яка містила місцеву та кримінальну хроніку, інформацію про події в країні та за кордоном, телеграми, передруки з інших видань. З часом у цю частину також додавалися літературні твори, рецензії на книги та театральні вистави, метеорологічні огляди, приватні оголошення та реклама. В неофіційній частині також можна було знайти цікаві етнографічні та історичні матеріали, які готували видатні автори.

Газета також мала додатки з оголошеннями та списками осіб, які брали участь у виборах земських гласних та виборах до міської та Державної думи. У період з 1914 по 1916 роки постійно публікувались списки вбитих, поранених і без вісті зниклих осіб.

З 1845 року за новим положенням про губернські відомості структура «Екатеринославских губернских ведомостей» змінилася. Тепер газета складалася з офіційного загального відділу та місцевого відділу, який поділявся на офіційну та неофіційну частини.

Найпопулярніші рубрики

Дуже популярними були розділи «Оголошення і повідомлення», «Приватні оголошення», «Події» і «Місцева хроніка» у «Екатеринославських Губернских Ведомостях», де публікувалися різні події та кримінальні випадки. Зокрема, тут можна було знайти інформацію про спадщину, затримання бродяг, знахідку мертвого тіла і розшук осіб. Часто також писали про від’їзд губернатора та інших високопосадовців.

Як бачимо, в газеті йдеться про події як в губернії, так і в світі

Один із цікавих випадків стосувався міського голови Івана Способного, який очолював місто з 1909 до 1917 року. Він вирушив до Петербурга і під час подорожі дізнався, що його запрошено до імператора. Тому він з Москви вимагав негайно привезти йому ланцюг міського голови, так як без цього символу не можна було з’являтися на прийом у імператора.

Цікаво, що в катеринославській газеті активно висвітлювалися не лише події міста, але і світові новини. Зокрема, велика увага приділялася модним подіям у Європі. Наприклад, місцева преса посміхалася над тим, як у Парижі у цей час були популярні жіночі шаровари. Це призвело до загального переконання в Катеринославі, що жінки не мають носити штани.

Останні роки існування газети

У 1899 році редактор Я. Гололобов покинув газету, і неофіційна частина значно зменшилася. В газеті більше друкували приватні оголошення та фінансові звіти акціонерних компаній і товариств. Частота видання скоротилася до двох разів на тиждень. Відсутність нового впливового редактора та з’явлення приватних видань в Катеринославі призвели до втрати авторитету «Екатеринославских Губернских Ведомостей». У той період газета також мала обмежені фінансові ресурси для оплати кореспондентів.

З 1899 до 1918 року неофіційна частина газети майже припинилася, і існування газети стало формальним, і мало важко назвати це повноцінною газетою. Протягом цього періоду у «Екатеринославских Губернских Ведомостях» змінилось 13 редакторів, які влаштовувалися на посаду на різний строк від 1 до 5 років. Неофіційна частина була особливо цікавою під керівництвом К. Ханацького, Ф. Преображенського, Ф. Мейера та Я. Гололобова.

У 1918 році газета припинила своє існування через зміну режиму в країні, який призвів до закриття всіх дореволюційних офіційних видань. «Катеринославскі Губернскі Ведомості» відіграли важливу роль в суспільному, економічному, соціальному та культурному розвитку регіону. Статті та публікації газети представляють значний матеріал для істориків, дослідників і краєзнавців, які вивчають історію південноукраїнського регіону від XVIII до початку XX століття.

Если вы нашли опечатку на сайте, выделите ее и нажмите Ctrl+Enter

Оставьте комментарий

*

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: