Ця бібліотека свого часу відігравала важливу роль у процесах становлення і розвитку науково-освітнього та бібліотечного простору Катеринославської губернії. Сьогодніми розберемось з тим, який був попит читачів і як сформувалась бібліотека.
У 1901 р. засновано Наукове товариство, мета якого полягала у сприянні розвитку та поширення наукових знань. Девізом товариства були слова Ф. Бекона «Знание есть сила». За Статутом, одним із завдань товариства було створення бібліотек наукових і педагогічних видань та видавнича діяльність, а саме – підготовка журналів, газет та інших окремих друкованих праць.
Обов’язки голови виконував професор В. В. Курилов. До правління товариства входили юрист С. І. Гальперін, викладач Першого реального училища І. Я. Акінфієв, професори і викладачі Вищого гірничого училища Я. І. Грдина, В. Є. Загулін, завідувач залізничного училища М. В. Чехов. 90 % членів товариства мали вищу освіту.
Організаційні питання включали, зокрема, проєкт відкриття наукової бібліотеки та читальні, підготовлений членом товариства, кандидатом природничих наук, бібліотекарем О.І. Ільїним. На думку Ільїна, бібліотека повинна мати читальню, яка б містила нові наукові журнали, довідкову літературу, карти, цінні видання.
Наукове товариство вважало нагальною потребою відкриття в Катеринославі бібліотеки, доступної масовому читачеві.
Члени товариства прагнули відкрити публічну бібліотеку зі статутом колишньої бібліотеки Комісії народних читань. Міська управа не дозволяла. Неодноразові звертання до губернатора з цього питання не мали успіху. Улаштування власної бібліотеки для членів товариства, на думку правління товариства, не відповідало читацьким запитам та розвитку читацької аудиторії.
Отже, у перші роки існування виникла складна ситуація: бібліотечна комісія, за звітами, створена, але офіційного відкриття окремої бібліотеки наукового товариства, за документами, не зафіксовано. Кожного року порушували та обговорювали питання про тип бібліотеки (публічна чи спеціальна). Відкрили бібліотеку для членів товариства.
Перші кошти на відкриття наукової бібліотеки мали надійти від проведення літературно-музичного вечора на честь 150-річчя від дня смерті Ф. Шиллера, від публічних лекцій та спеціальні надходження коштів загальною кількістю 400 карбованців.
Витрати на придбання книжок складали 1000 карбованців, та 100 карбованців виділялися на бібліотечні меблі. Витрати на бібліотечну справу товариства залежали від грошових внесків членів товариства та мешканців губернії. Зокрема, членські внески зробив і катеринославський губернський маршалок дворянства М.І. Міклашевський (200 карбованців щорічно). За звітами
відомо, що їх кількість у 1912 р. була недостатньою для комплектування і утримання бібліотекаря. За цих умов введено плату за користування книгами у розмірі 0,15 коп. на місяць, що мало дати прибуток у розмірі 360 карбованців на рік.
Основу фонду бібліотеки Наукового товариства складали рештки народної бібліотеки, що залишилися після пожежі 1905 р., а саме – бібліотеки Комісії народних читань, яка існувала з 80-х років ХІХ століття. Її стан, на думку науковців, був незадовільним та не відповідав читацьким вимогам. У 1907 році товариство отримало від пані Соколової пропозицію придбати власну бібліотеку «Свет» (вул. Чечелівська) у кількості 3 200 томів книг без урахування журналів та бібліотечні меблі загальною вартістю 2500 карбованців. Бібліотечна комісія товариства під головуванням К.Л. Шкамарди визнала зібрання задовільним за складом та зовнішнім виглядом книг. У подальшому бібліотека займалась упорядкуванням всього цього зібрання, заміною палітурок і тому подібними речами.
Приведена до ладу бібліотека містила 2050 книг різного змісту, які розподілені за 15 відділами. Більше ніж 1000 примірників було вилучено з різних причин. Найбільшими за кількістю були другий та шостий відділи, які містили 982 книги російської літератури, публіцистики та критики.
Увагу привертав четвертий відділ, який зберігав 378 книг загального літературознавства. Друге місце посідали видання всесвітньої історії (144 книги) та суспільні науки (150 книг). Товариство виокремило для читачів географічні науки у трьох відділах (Х, ХІ, ХІІ) загальною кількістю 210 книг.
Енциклопедичні словники та технічні науки зберігалися у XV відділі та складали 69 книг. Бібліотека товариства мала літературу з астрономії (17 книг), філософський відділ був представлений 22 книгами. Найменше було книжок з мистецтва (5 книг) та загального мовознавства (історія писемності та книгодрукарства) (15 книг).
Бібліотечними фондами Наукового товариства користувалися викладачі, службовці, літератори,
юридичні особи, лікарі та інші. Більшість читачів бібліотеки складали чоловіки (70 %), які мали переважно вищу освіту. Жінки складали 30 %. Бібліотека товариства діяла за «Правилами пользования книгами» (1911 р.).
Увагу привертає зміст документа. Користування книгами для членів товариства було безкоштовне. Бібліотека обслуговувала читачів з 18 до 21 години у будні та у святкові дні – з 15 до 18 години. Кількість виданих книг на читача складала від однієї до чотирьох. Бібліотека запровадила застави за книги: від 1 до 2 крб. Штраф за кожен прострочений день становив 1 копійок за книгу та 5 копійок за журнал.
Бібліотека Наукового товариства мала відмінності у користуванні книгами. Наприклад, книги белетристичного змісту видавалися на два тижні, науковими книгами бібліотечна комісія дозволяла користуватися три тижні. Книги підвищеного попиту та нові журнали видавалися читачам тільки на п’ять днів.
Окремий напрям діяльності наукового осередку складала робота з дитячою аудиторією, а саме – проведення народних читань для дітей та популяризація читання дитячої літератури (Чечелівська Авдиторія). Наукове товариство популяризувало дитячу літературу.
Аналіз читання доводить, що на початку ХХ ст. учні катеринославських навчальних закладів вивчали казки О. Пушкіна, Г. Андерсена, Д. Свіфта «Путешествие Гулливера», М. Лермонтова «Песня о купце Калашникове», твори М. Гоголя «Ночь перед Рождеством», «Пропавшая грамота», «Тарас Бульба», М. Некрасова «Дедушка Мазай», Ш. Перро «Кот в сапогах», В. Короленка «Дети подземелья».
Катеринославського наукового товариства була невід’ємною складовою плідної діяльності важливого осередку у науковому просторі Катеринославщини на початку ХХ століття. Незважаючи на складні умови відкриття та подальшу долю, бібліотека має право бути гідно представлена у загальноосвітньому та науковому середовищі Катеринославщини початку минулого століття. Фонди відповідали читацьким інтересам та сприяли формуванню цілісного інтелектуального кола діячів краю.
Товариство проіснувало до початку 1920-х років. Досліджену бібліотеку міська влада передала до щойно збудованого Палацу культури Ілліча, який на початку ХХІ ст. припинив своє функціонування. За інформацією свідків, бібліотека була розформована. Деякі книги з її зібрання є в фондах бібліотек ВНЗ Дніпра.
