Софія Єгорова: педагог та бібліотекар із Дніпра

16:26  |  18.01.2024
Софія Василівна Єгорова, Дніпро

Внесок Софії Василівни Єгорової в культурно-освітній розвиток Катеринослава в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. був плідний та вагомий. Висвітлення діяльності катеринославського педагога, книгознавця, бібліотечного фахівця – саме цьому буде присвячений наш сьогоднішній матеріал.

Походження

Софія Василівна Єгорова (уроджена Бабенко) народилася в 1855 році, була православного віросповідання. Вона походить із відомого катеринославського роду Бабенків. Була донькою губернського секретаря, пізніше стала дружиною катеринославського нотаріуса Олександра Єгорова – вихідця з родини культурно-освітніх діячів Катеринославщини.

С. В. Єгорова отримала педагогічну освіту в Катеринославській Маріїнській жіночій гімназії. З 1872 р. її діяльність пов’язана з розвитком жіночої освіти Катеринослава: працювала в Першій міській жіночій гімназії в 1876–1878 рр. Важливу роль у поширенні освіти на Катеринославщині відігравало Товариство попечительства про жіночу освіту, засноване в 1870 р. Серед прізвищ, які належали завідувачам у справах товариства, є також ім’я С. В. Єгорової: сім років вона працювала вчителькою безкоштовної школи.

Бібліотечна справа

Родина Єгорових зробила значний внесок у розвиток бібліотеки товариства та сприяла поповненню міського бібліотечного осередку. Зокрема О. І. Єгоров пожертвував бібліотеці 146
томів книг (1878–1902).

У середині ХІХ ст. історія приватної бібліотеки Катеринославщини пов’язана з ім’ям Софії Василівни Єгорової. З 1869 року катеринославський діяч М. С. Голубовський мав власне книжкове зібрання, при якому функціонувала книжкова крамниця. У 1884 році бібліотеку М. С. Голубовського передано у власність С. В. Єгорової на адресу: проспект, будинок Штейна.

Зазначимо, що приватна бібліотека впродовж багатого часу мала тісні зв’язки з книжковою
крамницею, яка пропонувала великий вибір дитячих книжок відомих російських та іноземних видань: Ф. Ф. Павленкова, А. Ф. Деврієна та Ф. Бітепажа. Вартість книжок була номінальною. Формуванню потрібних та корисних фондів сприяв глибокий підхід власника до відбору книжок та періодичних видань. Увагу С. В. Єгорової привертали фундаментальні праці та чудово ілюстровані видання з природознавства й географії. Книжки з її бібліотеки мали високийрівень друкарського оформлення.

Бібліотека Софії Василівни Єгорової була відкрита для читачів щоденно з 9-ї години ранку до 7-ї вечора, за винятком святкових та недільних днів. Книговидача тривала з 10-ї години ранку до 2-ї дня. Правила користування бібліотекою містили відомості про читачів трьох розрядів. Читач першого розряду отримував дві книжки та один журнал на місяць під заставу 1 карбованців, на шість місяців – 5 карбованців, річне обслуговування коштувало 9 карбованців.

Читачі другого розряду брали дві книжки під заставу від 75 копійок за місяць до 7,5 карбованців. Читачі третього розряду користувалися однією книжкою, залишаючи 40 копійок за місяць або 4 карбованців за рік. До бібліотечних відвідувачів третього розряду належали незаможні мешканці Катеринослава.

Завідувач міської бібліотеки

У Катеринославській міській громадській бібліотеці з 1900 року введено посади завідувача бібліотеки та її помічників, яких обирала бібліотечна рада. У 1900 році на місце В. С. Корсунської, яка залишила службу, обрано С. В. Єгорову. З 1900 по 1908 роки ця жінка чесно й сумлінно виконувала бібліотечні обов’язки.

Бібліотечними справами керувала рада в кількості восьми осіб, які обиралися Міською думою на чотири роки. Зазначимо, що члени бібліотечної ради, службовці Міської управи та різних державних, громадських установ користувалися правом безплатно брати книжки.

Приклади літератури, що потрапляла в бібліотеку

Софія Василівна Єгорова виконувала й обов’язки секретаря ради. Допомагали їй спочатку дві помічниці – К. А. Булах та К. П. Озерова, на місце якої призначили в 1901 р. К. І. Пчолкіну; пізніше склад став постійним. За роки завідування бібліотекою С. В. Єгорова підготувала звіти для губернської земської управи та Міської думи: вони містять детальний аналіз читання художньої літератури на початку ХХ ст.

У ґрунтовних документах віддзеркалено не тільки цифрові показники комплектування та обслуговування бібліотеки, а й аналіз читання різних верств населення міста за соціальним статусом та віком. У щорічних звітах вміщено таблиці, що фіксують задовільний та незадовільний запити на художню літературу з переліком авторів української, російської та зарубіжної літератури. Завідувач міської громадської бібліотеки вносила певні пропозиції стосовно подальшого розвитку головного культурного осередку Катеринослава.

З 1901 р. на прохання читачів складався журнал із зазначенням відсутніх у бібліотеці книг з метою їх придбання, запроваджено облік книговидачі в читальній залі. З 1901 р. в бібліотеці діяли затверджені Думою нові правила щодо передплати періодичних видань та користування літературою в читальні.

Інша діяльність

Софія Василівна Єгорова, будучи керівником з діловим досвідом, у скрутні для бібліотеки часи постійно шукала шляхи вирішення фінансових проблем та покращення матеріального становища працівників. Вона підтримувала передові форми та впроваджувала їх у діяльність бібліотеки. Крім того, могла відстояти свою точку зору.

Зокрема, при відкритті, за вказівкою бібліотечної ради, трьох книжкових кіосків, які мали стати матеріальною підтримкою бібліотеки, С. В. Єгорова спочатку ознайомилася зі справою з уже певним досвідом, проаналізувала всі «за» і «проти» і довела, що ця справа є ризиковою: розраховувати на прибуток, за її думкою, можливо було, тільки залучивши до справи досвідчену в цих питаннях людину.

З архівних джерел відомо, що з 1895 р. Софія Василівна Єгорова була членом Катеринославського відділу Російського товариства охорони народного здоров’я. Можна припустити, що в товаристві вона виконувала обов’язки бібліотекаря. До того ж С. В. Єгорова опікувалася проблемами Сімейно-педагогічного гуртка в Катеринославі, заснованого в 1902 р., та була його активним членом.

С. В. Єгорова була добропорядною матір’ю. Маючи п’ятьох дітей, вона постійно піклувалася про них, переймалася їх проблемами. Про це свідчить лист доньки Марії до матері, надісланий із Петербурга 1912 р. Лист містить слова великої вдячності за турботу і щирої поваги до Софії Василівни за дарунок – годинник.

Померла Софія Василівна Єгорова в 1918 роцы у віці 63 років. Похована на Севастопольському цвинтарі в Катеринославі. Могила, нажаль, не збереглася.

Если вы нашли опечатку на сайте, выделите ее и нажмите Ctrl+Enter

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: