В наш час слово «клуб» зазвичай означає місце для розваг, танців, насолодження роботою ді-джеїв та іншого подібного відпочинку. Але колись це було не зовсім так. Клуб більше ста років тому – це своєрідне місце розваг для еліти.
Наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. відбувається розквіт губернського міста Катеринослава, пожвавлюється його громадське та світське життя. Активну роль у ньому відігравали клуби. Як свідчать клубні статути того часу, клуби в Російській імперії створювалися для приємного проведення часу за розмовами, дозволеними іграми, читанням книг та періодичних видань, та інших занять, властивих освіченому суспільству. З такою метою в середині ХІХ століття в Катеринославі і був відкритий клуб, який згодом дістав назву «Англійський».
До 1888 р. клуб розсташовувався в приміщенні будинку майора Щербакова (нині це вул. Воскресенська, 14). У 1880 р. було оголошено Всеросійський конкурс на побудову нового будинку клубу. Першу премію отримав Олександр фон Гоген, за проектом якого було виконано будівництво клубу – сучасний Будинок офіцерів. У 1913 р. Англійський клуб значно розширив своє приміщення,
побудував великий театральний зал на 1200 глядачів (нині це Український театр ім. Т. Г. Шевченка).
Відвідувати Англійський клуб означало мати «шляхетний статус». Неодмінними членами — старшинами клубу були губернатори і віце-губернатори, губернські предводителі дворянства. На початку ХХ ст. старшинами клубу були такі відомі в місті дворяни як В. В. Князев, М. В. Родзянко, В. Н. Ковалевський, З. С. Ловягін, Л. М. Сошкін, Д. С. Скоробагатов та інші.
У цей час у клубі відбувалися гастрольні концерти Ф. Шаляпіна, Л. Собінова, М. Заньковецької, свої лекції читали Д. Дорошенко, А. Синявський, Д. Яворницький. Усе це створювало клубу відповідну славу. 1 травня 1911 р. літній театр Англійського клубу відкрився спектаклем драматичного ансамблю під керівництвом Вульфа та Кареєва. Першим ішов спектакль «Доходное место». Згодом відбулися такі спектаклі як «Ревизор», «Чайка», «Отцы и дети».
Зазначимо, що концерти та вистави ставили в Англійському клубі не лише місцеві театральні групи. Часто тут з концертними програмами виступали відомі на той час артисти. Так, 20 квітня 1911 р. в Англійському клубі пройшов концерт примадонни Санкт-Петербурзької Імператорської опери М. А. Михайлової за участі артиста того ж театру А. Д. Александровича (тенор) та піаніста Б. А. Зака. А 23–24 квітня відбулися гастролі Московського кабаре «Летюча миша» за участю засновника Московського художнього театру Н. Ф. Балієва.
Нерідко концертні вечори в клубі проводились із благодійною метою. Так, 1 січня 1911 р. відбувся бал у приміщенні Англійського клубу з метою зібрань пожертвувань на користь «не дуже заможнім» учням Катеринославської 1-ї класичної гімназії. 20 січня 1911 р. в залах Англійського клубу відбувся спектакль-концерт та танцювальний вечір, грошові внески з якого пішли на користь міської лікарні Червоного Хреста.
Про один з благодійних вечорів, який було проведений 13 лютого 1914 р., місцева газета «Южная Заря» вмістила досить велику статтю, що наводила детальну інформацію. Цей вечір у великому
залі Англійського клубу на користь місцевого відділення Червоного Хреста було влаштовано пані Малютиною. Почався він з концертного відділення, програма якого мала інтернаціональний характер, виконувались номери французькі, латиські, німецькі, руські в національних костюмах і на мові, що відповідала костюму.
Потім, за свідченням тогочасної преси, була поставлена картина циганського табору, виконувались циганські романси. Після були танці, які розпочалися гопаком, згодом була виконана мазурка і завершився вечір виконанням популярного на той час, особливо серед молоді, танцю танго.
Крім Англійського клубу в Катеринославі наприкінці століття було відкрито ще один подібний заклад, який став відомий мешканцям міста як Громадське зібрання. Членами клубу були небагаті дворяни, міщани та купецтво. 4 листопада 1893 р. відбулись перші загальні збори нового клубу. Спершу клуб містився в невеликому приватному будинку.
У 1911 р. за проектом Харківського архітектора Олександра Гінзбурга, розпочалося будівництво нового, окремого приміщення клубу. Згодом було створено унікальну будівлю в стилі «модерн», яка вміщувала зимовий ресторан, скейтинг-ринг, глядацькі, ігрові та танцювальні зали (нині Будинок культури залізничників). Будинок вийшов грандіозним, за що мешканці міста дали йому ім’я «хмарочос».
У приміщенні клубу Громадського зібрання часто відбувалися різні розважальні заходи. Так, 1 травня 1912 р. в літньому театрі Громадського зібрання відбуваються спектаклі української труппи під керівництвом А. Л. Суходольського. Розпочалися вони постановкою п’єси «Хмара». Протягом травня були також поставлені спектаклі «Маруся Богуславка», «Загублена доля», «Бондарівна»,
«Дорогою ціною».
11 січня 1913 р. в залі Громадського зібрання відомий піаніст і популярний музичний лектор Д. С. Шор дав концерт, присвячений творчості Ф. Шопена, виключно для членів клубу. Другий концерт
відбувся 18 січня і був присвячений відомому композитору П. Чайковському за участю співачки Харківської опери М. В. Темникової, яка виконала низку романсів та арію з опери «Орлеанська діва» Чайковського.
4 березня 1913 р. Громадським зібранням з благодійницькою метою влаштований концерт баритона Московської опери М. В. Бочарова. Кошти, отримані з концерту, передані на користь міського товариства медичного персоналу. 9 березня 1913 р. в клубі Громадського зібрання прочитана лекція відомого письменника Федіра Сологуба на тему «Мистецтво наших днів». Також прочитані його вірші та твори у виконанні Ж. Н. Чоботаревської та поета Ігоря Северяніна.
Ще одним клубом тогочасного Катеринослава стає Комерційне зібрання. Цей клуб відкрито на кошти, зібрані купцями міста, які й були його постійними відвідувачами. На початку ХХ ст. Комерційне зібрання розташовувалось у будинку Мізка на вул. Поліцейській. У 1910 р. розпочався збір коштів на побудову власного приміщення клубу, і в 1912 р. за проектом Федіра Булавця був зведений будинок на вул. Новодворянській (нині Будинок техніки).
Трохи ізольовано від клубу стояв і великий театр, з’єднаний з головним будинком критою галереєю.
Цей клуб, як і подібні заклади міста, теж влаштовував концерти, спектаклі, бали. Так, 23 лютого 1913 року в клубі відбувся вечір циганської пісні, присвячений пам’яті Анастасії Дмитрівни Вяльцевої.
Концерт-вечір влаштований артистками оперети Ф. К. Вишинською та А. Г. Гнєдич, яким акомпанував лауреат Санкт-Петербурзької консерваторії А. Д. Смолкер.
Театр Комерційного зібрання приділяв увагу і питанням українського культурного життя. 9 березня 1913 р. в театрі Комерційного зібрання проведено великий концерт, влаштований товариством «Просвіта». До початку концерту Г. Г. Черняховським прочитаний реферат «Про життя та творчість Т. Г. Шевченка». У концерті взяли участь артисти спеціально запрошені з Києва М. І. Машир, А. А. Стаховська, І. Карлашов, які виконали низку сольних номерів та дуетів композицій М. Лисенка на слова Т. Шевченка.
Хором «Просвіти» під керівництвом В. В. Петрушевського були виконані кантата М. Лисенка «Б’ють пороги», «Жалібний марш» та «Заповіт» М. Лисенка, музична поема «Україна» Г. Давидовського. На закінчення концерту художником В. В. Коренєвим була поставлена картина «Шевченко серед своїх героїв». У квітні 1913 р. в театрі Комерційного зібрання українською труппою під керівництвом П. В. Прохоровича були поставлені такі п’єси як «Богоотступниця», «Тарас Бульба», «Така її доля», «Украдене щастя».
Зазвичай усі клуби мали свої приміщення і утримувалися за рахунок членських внесків з кожного постійного члена клубу. Велику статтю витрат клубів становили побудова їх приміщень та утримування театрів, на що йшли сотні тисяч. Потрібно зазначити, що серед розважальних заходів, які влаштовувалися в клубах, значний інтерес на початку ХХ ст. викликали ігри в карти, більярд, лото. Найбільшою популярністю серед членів клубів користувалися азартні в той час ігри в більярд та лото. Кожен, хто вигравав у лото, 10 % свого виграшу залишав у касі клубу.
Граючи в ці ігри, відвідувачі клубів програвали досить значні суми, що сприяло колосальному росту прибутків клубів. Отже, на початку ХХ ст. клуби Катеринослава перетворилися з елітного місця відпочинку на розважальні установи. Їх відвідувачі збиралися для гри в карти, більярд, лото. У клубах проводилися бали, маскаради, музичні і танцювальні вечори, драматичні вистави,
іноді літературні читання. Одним із основних напрямів діяльності клубів залишилося благодійництво на користь тих чи інших товариств, організацій, на допомогу медичним та навчальним закладам.
