Ця площа отримала назву через церкву, що була тут збудована. Сама місцевість відома з часів заснування міста, і навіть до того. Планування побудови на цьому місці церкви розпочалось майже одразу. Так вже вийшло, що церква зуміла встояти, хоч і не повністю.
У 1920-х площу перейменували на честь поета Дем’яна Бідного. Однак ця назва не мала нічого спільного зі справжнім призначенням площі. Вона нерозривно композиційно пов’язана із величним Успенським собором, який заклали у серпні 1796 року.
Хоча сама площа з’явилася тут набагато раніше, коли на місці Катеринослава ще стояло поселення Половиця, плани збудувати тут культову будівлю в народі ходили вже давно, адже яке може бути місто без своєї церкви? Перша спроба стала поразкою — Петропавлівський храм згорів ще до освячення. Але вже в 1794 стало відомо, що на площу перенесуть церкву з Сокільського монастиря.
Храм мав стати справжньою гордістю городян. Так воно і вийшло — якийсь час церква була найвищою будівлею нижньої частини міста. Він виділявся своєю дзвіницею, а зовні був схожим на Троїцький собор. Храм став першим кафедральним собором Катеринослава. Однак йому не судилося достояти до наших днів. У 1930-х роках храм закрили, дзвіницю знесли, а сама будівля перетворилася на міську лікарню. З 2011 року церква перебуває на реконструкції, тож залишається лише сподіватися, що вже скоро ми побачимо історичний символ у його первісному вигляді.
Ще одна помітна історична будівля на площі — будинок Пчолкіна. Велика родова садиба належала купецькій родині Пчолкіних і була збудована тут ще 1860 року. Автором проекту став катеринославський міський архітектор Дмитро Скоробогатов. До сьогодні в особняку зберігся розкішний зал у стилі ренесанс та частково – унікальний розпис стін.
У деяких джерелах можна дізнатися, що Успенську площу раніше називали «площею їстівних припасів» завдяки місцевим ринкам. У середині ХІХ століття площа і територія навколо неї все ще вважалася центром міста, але вона була по-своєму колоритною. Будинки тут часто рясніли різноманітними архітектурними. стилями, пліч-о-пліч розташовувалися особняки багатіїв і школи для бідняків, а сама площа кишла народом.Поступово Катеринослав розростався і Успенська площа втратила своє важливе значення.Тут навіть утворився окремий район — «Камєнья», який відрізнявся кримінальною славою. Наразі від колишнього бандитського кварталу не залишилося і сліду, а історія Успенської площі зникає з кожним зруйнованим старим будинком.
Ремонт тут розпочався ще 2021 року, однак суттєво затягнувся спочатку через епідемію коронавірусу, а потім повномасштабне вторгнення.
На площі посадили понад 200 дерев, встановили систему автоматизованого поливу, проклали покриття, відзначили велосипедну доріжку з використанням тактильної плитки, встановлено сучасне освітлення, збудовано та санвузол.
Також були збудовані невеликі архітектурні форми, включаючи багаторівневі квітучі клумби, що одночасно виконують роль лав. Тут створено кілька пішохідних алей, зони для невеликих заходів, дитячий майданчик, скеледром та декоративні клумби.
Успенську площу умовно розділили на кілька частин. З одного боку встановили лавочки та парапети, а з іншого обладнали великий дитячий майданчик із різноманітними ігровими конструкціями.
Є й локація для скейтерів. Також встановили вуличний туалет, дерев’яні настили, опори та інші елементи благоустрою.
Раніше до суду першої інстанції звернулася ГО «Платформа Громадський Контроль» з позовом, начебто реконструкцію Успенської площі в м. Дніпрі проводять без дозволів органів культурної спадщини та без архітектурного конкурсу. Дніпропетровський окружний адміністративний суд прийняв бік громадської організації.
З цим рішенням виконавчий комітет Дніпровської міської ради та відповідачі (два департаменти Дніпровської міської ради) були повністю незгодні та оскаржили його, подавши апеляційну скаргу до Третого апеляційного адміністративного суду. Він скасував рішення першої інстанції та відмовив у позові ГО «Платформа Громадський контроль». Адже громадська організація не довела право на матеріальний позов у цій справі та не підтвердила реального порушення прав та інтересів мешканців міста Дніпро.
Третій апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що у спірних у цій справі відносинах відповідачі – департамент благоустрою та інфраструктури та департамент капітального будівництва – діяли на підставі та в межах повноважень. Відповідно в адміністративного суду відсутні правові підстави вважати протиправним використання виконавчими органами Дніпровської міськради своїх повноважень з метою, з якою ці повноваження були надані, тому рішення суду першої інстанції щодо визнання протиправними дій/бездіяльності відповідачів у справі не може бути визнане законним та підлягає скасуванню.
