Цей відомий майстер кисті та фарб присвятив своє життя описам рідного краю. Він і народився і помер в нашому місті, тож був справжнім патріотом Дніпра. Матюшенко – майстер ліричного пейзажу. Його твори, щирі та емоційні, пронизані любов’ю до рідного краю, глибинним відчуттям краси природи.
Віктор Іванович Матюшенко народився 5 червня 1925 року в місті Катеринослав (сучасний Дніпро). З ранніх років він виявляв хист до малювання, а його любов до природи рідного краю згодом стала джерелом натхнення для його творчості.
Однак, ще у 16 років йому довелось зайнятись не малюванням, а захистом рідного краю. В юнака було велике бажання дати відсіч загарбникам, що прийшли руйнувати Дніпропетровщину. Адже ще батько, звичайний робітник, який працював ливарником-формувальником дуже цінував затишну красу України. Напевне, це передалось Віктору.
Війну закінчив з бойовими нагородами снайпера-розвідника і після перемоги вибрав долю кадрового офіцера, вступивши до військового училища. Якось курсантів повели на екскурсію до Третьяковської галереї, де Віктор побачив картину Ф. Богородського «Слава полеглим героям». Полотно дуже вразило юнака. Це стало поворотним моментом життя. Таким чином курсант подав рапорт про відрахування і вступив до Дніпропетровського художнього училища.
Після закінчення училища Матюшенко активно працював як художник. Він багато подорожував Україною, Карелією та Кавказом, шукаючи нові сюжети та враження. Ці мандрівки збагачували його творчість, додаючи до його робіт нових граней та емоцій.
В 1969 році Матюшенко став членом Спілки художників СРСР. Це визнання його таланту відкрило перед ним нові можливості для творчого самовираження. Він брав участь у численних виставках, як в Україні, так і за її межами.
Віктор Матюшенко був майстром ліричного пейзажу. Його роботи відрізняються щирістю емоцій, глибиною почуття та поетичним баченням світу. Він вмів передавати красу природи в її найрізноманітніших проявах: від величних гірських пейзажів до затишних сільських куточків.
Особливе місце у творчості Матюшенка посідають пейзажі рідного Придніпров’я. Він з любов’ю зображав мальовничі береги Дніпра, його величні плеса та затишні затоки. Ці роботи сповнені ліризму та ніжних почуттів, вони пронизані любов’ю до рідної землі.
Малював він і краєвиди інших країв, куди періодично їздив у творчі відрядження – зокрема, Кавказу та Карелії. Однак найбільше творів він присвятив все ж таки рідній Дніпропетровщині. Матюшенко приймав участь у численних виставках, що організовувались як місцевими, так і республіканськими культурними установами.
Віктор Матюшенко помер 29 листопада 1984 року. Він залишив після себе багату творчу спадщину, яка налічує понад тисячу картин, етюдів та графічних робіт. Його твори зберігаються в музеях та приватних колекціях України та за її межами.
Матюшенко – один з найвидатніших українських пейзажистів XX століття. Його роботи – це безцінний скарб української культури, який збагачує наше духовне життя та робить нас більш чутливими до краси навколишнього світу.
Творчість Віктора Матюшенка відіграла значну роль у розвитку українського пейзажного живопису. Він збагатив українське мистецтво новими образами та виразними засобами, зумів передати красу та велич української природи. Його твори й досі користуються великою популярністю у шанувальників мистецтва.
