Колись ця будівля була символом соціалістичного Дніпропетровська. І, що дуже символічно, згинула разом з ним. Зараз це лише пуста недобудована коробка, яка і досі не має хазяїна у гарному сенсі цього слова. Як так сталося і що тут було – читайте нижче.
Офіційно, будівлю відкрили 2 листопада 1977 року на Слобожанському проспекті, 51. У цей час будівля вважалася найбільшою торговою точкою всієї Дніпропетровщини. Загальна площа будівлі становила 16 тисяч квадратних метрів, 6200 з яких займали торгові павільйони. Загалом у радянському ТЦ було п’ять поверхів. Під час робіт над зовнішньою частиною Будинку торгівлі не використовували фарби – фасад виклали із темно-зеленої плитки.
Всередині будівлі було встановлено сучасну на той момент вентиляцію та ескалатори. Передбачили архітектори та приміщення для персоналу – для них були обладнані побутові кімнати, душові, приміщення для їди. На першому поверсі у Будинку торгівлі можна було побачити перший “Універсам” у місті, яке лише через рік з’явилося в інших точках Дніпра. Тут працювало більше 750 людей.
Як ми вже казали вище, на першому поверсі Будинку торгівлі працював «Універсам». На момент відкриття торгового центру «Універсамів» у Дніпрі було небагато і цей був одним з найвідвідуваніших. У магазині можна продавали все – від іграшок до ковбаси та парфумів. Незвичайним на той час у ньому було те, що розраховуватись за продукти потрібно було не в кожному відділі, а на загальній касі. На другому поверсі Будинки торгівлі продавали товари для жінок, на третьому – для чоловіків.
«Працювала на заводі Карла Лібкнехта. До Будинку торгівлі дуже часто бігали під час перерви. Там було все. Дуже шкода, що зараз вона у такому стані. Хотілося б, щоб будівля упорядкувалася, і щоб вона знову радувала людей», — ділилася спогадами у соціальній мережі Facebook мешканка Дніпра Тетяна Шевченко.
Як і в кожному великому магазині того часу, у Будинку торгівлі у Дніпрі було кілька кафе, де можна було поласувати морозивом, випити соку з бутербродом, пиріжком чи солодкою булочкою, з’їсти тістечка. Діти іноді приходили сюди тільки для того, щоб покататись на ескалаторах.
До кінця 1980-х років, коли будь-які продукти та товари були в дефіциті, у Будинку торгівлі вони з’являлися дуже часто і у великій кількості. Але вже 1991 року справи магазину стали йти погано. Прилавки спорожніли, багатьох продавців почали звільняти з роботи.
У дев’яностих роках, як і інші великі об’єкти, будівля перестала належати державі, завідувати нею стали приватні особи. 1995 року будинок перейшов у приватні руки — створено ЗАТ «Дніпропетровський будинок торгівлі», акціонерами якого стали 316 працівників під керівництвом Олександра Кодацького.
Відсутність реконструкцій та загальне становище у країні завадило працювати у звичному вигляді, місця почали здавати в оренду. З часом комплекс занепадав. Площі почали здавати приватним фірмам у найм. Спроби відремонтувати будівлю робилися у 2004-2006 роках.
Також на початку 2000-х ЗАТ «Дніпропетровський будинок торгівлі» воювала за нерухомість із ТОВ «Будинок торгівлі – Суперстор», близьким до Ігоря Коломойського. У ті роки міськрада спочатку надавала право користування землею під Будинком торгівлі фірмі Коломойського, а згодом відбирала. Це повторювалося багато разів.
Зрештою будівля виявилася у власності «Приватбанку». Радянську будівлю знесли, залишивши лише окремі частини. Потім почалося нове будівництво, яке заморозилося на багато років. У 2017 році з націоналізацією «Приватбанку» будівля комплексу стала державною, але такого активу з 2018 року хочуть позбутися.
19 лютого 2020 року Приватбанк оголосив тендер для всіх охочих на придбання недобудованих будівель Будинку торгівлі. В аукціоні на платформі СЕТАМ за право власності змагалися 5 різних компаній. Із цього списку двоє вибули у зв’язку з недотриманням правил. 5 березня стало відомо, що один із учасників отримав права на придбання будівлі за 10 150 000 гривень, спочатку торги розпочиналися з 9 045 405 гривень.
Площа торгівельного комплексу (всіх будівель) – 17 108,1 м2. Готовність недобудованих частин нового Будинку торгівлі складає 73%. При цьому земля, на якій стоїть торговий центр, не продавалася і належить до територіальної громади міста (тобто її долею розпоряджається Дніпровська міська рада).
Зрештою, було визначено і нового власника. Отримавши управління, Євген Скосар став новим власником колишнього торгівельного центру. В місті він відомий як бізнесмен, що раніше володів підприємством з лову та переробки риби. Важливо відзначити, що протягом двох років стан території залишається таким самим, як і до аукціону. Жодних змін з «щаброшкою» не відбувається, водночас сам власник потрапив у центр уваги у зв’язку з численними кримінальними справами, включаючи ухилення від сплати податків, порушення природоохоронного законодавства та неправомірне заволодіння чужими коштами.
