Наша область може похвалитися великої кількістю різноманітних унікальних досягнень. Сьогодні ми розповімо вам про унікальний загін собак-пошуковців з Павлограда, що вже не раз гарно себе зарекомендували. Нажаль, роботи у них останнім часом вистачає.
Серед безмежного горя та руйнівної стихії, що часом вражає наш світ, існує промінь надії — рятувальний загін «Антарєс». Ця команда сміливих та відданих своїй справі людей невтомно бореться за життя та добробут людей, ризикуючи власним життям.
Заснований у 2008 році, «Антарєс» розпочав свій шлях як невелика група ентузіастів, об’єднаних прагненням допомагати людям. З часом загін виріс і перетворився на більш потужну організацію, що має на своєму рахунку сотні проведених пошукових операцій.
«Я давно займаюся кінологією, — розповідає Лариса. — Перший собака в мене з’явився, коли мені було 10 років, а у 14 я вже була інструктором. 2008 року ми з групою активістів вирішили створити групу пошуку живих людей, адже такі трагедії, як заблукалі в лісі чи місті люди, або обвали будинків, трапляються доволі часто.»
Завдяки самовідданій праці талановитих кінологів та їхніх чотирилапих вірних друзів, загін «Антарєс» здобув широке визнання. 2010 року бельгійська вівчарка Лариси, Чока, стала першою собакою з України, яка представляла нашу країну на чемпіонаті світу Міжнародної організації собак-рятувальників.
З часом діяльність загону розширилася. «Ми зрозуміли, що треба вчити собак шукати не тільки живих, а й загиблих людей, адже часто нас викликали на місце трагедії, коли було вже запізно«, — ділиться Лариса.
Окрім пошуково-рятувальних робіт, «Антарєс» також займається каністерапією. Це метод психологічної реабілітації за допомогою собак, який використовується для допомоги людям з різними проблемами. Члени загону регулярно відвідують інтернати, реабілітаційні центри та шпиталі, даруючи людям тепло та надію.
«Зараз в організації близько 30 людей, — говорить Лариса Борисенко. — Кожен з них робить свій внесок у нашу спільну справу. Ми щиро віримо, що разом можемо зробити світ кращим, рятуючи життя та даруючи людям підтримку.».
Павлоградський пошуково-рятувальний загін «Антарєс» пишається своїми 14 собаками, які є справжніми героями рятувальних операцій. 9 з них — універсальні, адже володіють неабияким нюхом, що дає їм змогу знаходити як живих, так і загиблих людей.
Члени загону купують собак за власні кошти, часто привозять з інших країн, а також інвестують в якісний генетичний матеріал, адже ці тварини — справжня цінність, як розповідає керівниця загону. Ціна за цуценя може сягати 1000 євро, а підготовка кваліфікованого рятувального собаки обходиться у тисячі.
Неймовірне чуття собак, помножене на інтенсивні тренування, дає вражаючі результати. У 2021 році на Донеччині собака допоміг розкрити резонансне вбивство. Зниклу 19-річну дівчину шукали чотири місяці, а павлоградські собаки знайшли її за пів години, на жаль, мертвою, під товстим шаром землі. Це жахливе вбивство було розкрито завдяки нашим чотирилапим друзям, які відчувають тіло людини під землею на глибині до двох метрів, а також знаходять останки, навіть обвуглені.
Тварини зазвичай бояться смерті, але пошуковці навчили своїх собак не боятися знаходити мертвих людей. Завдяки власній методиці, апробованій у реальних місіях, включаючи зону бойових дій, для цих собак знаходження мертвої людини не є стресом. Вони радіють знахідці, адже для них це все ще гра.
«Підготовка собак до пошуку живих і мертвих людей відбувається у формі гри, — ділиться Лариса. — Навіть на реальний завал собаки виходять погратися. Звучить дико, але це дійсно так. Завдяки цій ігровій мотивації наші чотирилапі рятувальники з неймовірною самовідданістю рятують людські життя.»
Для Павлоградського пошуково-рятувального загону «Антарєс» війна розпочалася не 24 лютого 2022 року, а вісім років тому, у 2014 році. З того часу загін брав участь у рятувальних операціях по всій Україні, шукаючи зниклих людей, рятуючи життя та даруючи надію.
З початком повномасштабного вторгнення вони працюють на місцях ракетних обстрілів. Поліція залучає собак до пошуків зниклих людей, зокрема дітей. Пошукові собаки вже працювали на місцях ракетних ударів по будинках у Запоріжжі, Павлограді, Дніпрі, Слов’янську, Ізюмі, а також у Херсонській, Миколаївській, Донецькій та Харківській областях. Нажаль, на завалах розбитих будинків ще не вдавалося знайти живих постраждалих, тільки загиблих.
«Антарєс» — це єдина в Україні пошукова організація кінологічного напрямку, яка бере участь у проекті Генерального штабу ЗСУ «На щиті». Їхні собаки шукають тіла полеглих воїнів, допомагаючи родинам знайти спокій та вшанувати пам’ять своїх героїв.
Найбільш працездатною виявилася саме та методика пошуку, яку розробив павлоградський «Антарєс». У європейських країнах є свої методики, але їм бракує практичного досвіду, зокрема роботи на мінних полях та у зоні бойових дій, де постійно гримлять вибухи.
26 травня 2023 Лариса Борисенко, її напарник В’ячеслав Майборода та собака Беша підірвались на ростяжці у Харківській області. Неушкодженою лишилася тільки собака, вона отримала тільки шок від підриву. В’ячеслав зазнав поранень, але не критичних. Найважчим був стан Лариси Борисенко: велика втрата крові, пробита бедренна артерія, ураження головного мозку, сильно посічені ноги, руки, голова та спина. Але вчасно надана лікарська допомога та професіоналізм лікарів змогли врятувати жінку.
Лариса через деякий час змогла відновитись та повернутись до роботи. В майбутньому вона планує продовжувати і розвивати свою справу. До роботи долучаються навіть неповнолітні, здебільшого це діти членів команди. Роботи вистачає всім, є тут і ті у кого взагалі немає собак як улюбленців, ба більше того – вони взагалі «кошатники». Але далеко не всім треба працювати безпосередньо з собаками, потрібні координатори, ті хто обслуговує обладнання, займається автомобілем та робить іншу роботу.
Також постійно треба мати обладнання для самих собак. Якщо працюють на завалах, то лапи тварин повинні бути захищені від гострих каменів та арматури, для цього їх одягають у спеціальне взуття. Воно швидко зношується, тому є постійна потреба в ньому. Також потрібно мати і GPS-навігатори для собак, коли робота йде десь на природі, та біппери (своєрідні пищалки) для робіт на завалах. Ясна річ, що і самі волонтери теж екіпіруються відповідно — надійне взуття, каски та бронежилети. Саме це, зрештою, теж врятувало волонтерам життя під час того підриву у Харківській області.
Історія «Антарєсу» та його чотирилапих рятувальників — це справжня ода мужності, самовідданості та щирої турботи про людей та тварин. Їхня робота — це справжній подвиг, який оцінений за кордоном поки що навіть більше, ніж вдома. Лише нещодавно про цей загін дізналась більш-менш велика кількість людей. Шкода, що для цього став потрібен такий сумний привід, як велика війна…
