Всі знають про Бродвей, славнозвісну вулицю, наповнену митцями і відому своїм бродвейським театром. Але зараз вже не всі згадають, що у Дніпрі свого часу був свій Бродвей. Чому це місце назвали так, чим тут займались раніше і чи можна пройтись по дніпровському Бродвею сьогодні — читайте нижче.
Історія дніпровського «Бродвею» починається тоді, коли влада та городяни вперше спільно доклали зусиль, щоб реконструювати цю частину міста. Було це за губернатора Андрія Фабра, який пробув на цій посаді десять років — з 1847 по 1857 рр. Він і звернув увагу, що річки («канави») перешкоджають подальшому розвитку міста. Далі почали зрізувати гору. З ініціативи Фабра провели грандіозну роботу: схил головної гори випрямили, головним проспектом провели бульвар до половини гори.
Ще наприкінці XIX століття почав формуватися район рекреації та культурного громадського відпочинку в старому Катеринославі. Від торговельного серця, тобто Троїцької та Успенської площ – до Казенного саду. У сучасній топографії – від площі Героїв Майдану та ЦУМу до парку Лазаря Глоби. А сполучною ниткою стала лінія Катерининського проспекту (сучасний проспект Яворницького).
Це пояснюється тим, що це була найбільш освітлена ділянка проспекту на початку 1950-х років минулого століття. Можна сказати, це був острівець цивілізації у місті, що тільки-но почало оговтуватись після повоєнної розрухи, велася відбудова старих будівель і зведення новин, але до того щоб проспект став схожив на нинішній свій вигляд було ще далеко.
До того ж, тут була і своя родзинка. Свого часу тут висаджували декоративні пальми, що додавало певної краси та екзотики. В доволі сірому радянському житті подібні деталі завжди приваблювали людей, а саме молодь. Бродвеєм же місце назвали саме за «цивілізацію», а не за театральні властивості чи виступи митців, тут нічого подібного не спостерігалось.
У «цивілізованіший» на площі Героїв Майдану з усіх боків стояли торгові ряди. На місці будівлі колишнього Міністерства чорної металургії стояв Нижньо-Троїцький ринок. Поступово, до 1930-х років, виникла ідея впорядкувати ділянку. На місці старих лабазів відкрили перші радянські універмаги у місті,а саме «Центральний» (ЦУМ) у грудні 1938 та «Дитячий світ» у липні 1939 року. Чудовий архітектор Олександр Красносільський спроектував обидві будівлі у неокласичному стилі. Згодом ЦУМ став символом торгового центру Дніпра.
Далі можна побачити будинок, який ми знаємо як «Будинок губернатора». Старий будинок Англійського клубу в 1887 року. було викуплено державою. Тут до революції жили катеринославські губернатори. У 1917 будівля набула «революційного забарвлення». Тут засідала Рада робітничих, селянських та червоноармійських депутатів, тому будинок охрестили «Катеринославським Смольним». 1934 року тут відкрили Палац піонерів. У 1980-ті роки будинок збиралися зносити, ледь відстояли як пам’ятник архітектури та віддали у розпорядження ПриватБанку, який у 1997 провів капітальну реконструкцію під офіс і зберіг «Будинок губернатора».
Також колись тут стояли визначні готелі старого Катеринослава — «Брістоль» та «Асторія«. У 1912, а за іншими відомостями, в 1913 році навпроти «готелю Брістоль» піднявся головний його конкурент — готель «Асторія». Це єдина готельна будівля старого Катеринослава, що зберегла свій вигляд і призначення до наших днів. П’ять поверхів, суміш неокласицизму із модерном. Готель «обладнаний за зразком закордонних готелів, стильні меблі, розкішні номери, ліфт, першокласна кухня». Чого тільки не бачив цей будинок за своє життя! Зі встановленням радянської влади в номерах розміщувались штаб революції, а згодом і губернський революційний комітет. У громадянську війну тут були штаби петлюрівців, махновців, білих. «Асторію» увічнив у романі «Ходіння по муках» Олексій Толстой.
На місці лівого крила міськвиконкому в середині XX століття стояв відомий кінотеатр «Перемога» — одна із «знакових» точок району. Він згорів у 1950-х роках. Багато років на місці згорілого кінотеатру чорніли руїни. У 1983 р. за проектом відомого архітектора П. Нірінберга звели нову будівлю міськвиконкому. Своїм потужним півколом воно сильно змінило конфігурацію цієї ділянки проспекту. Перед будинком влаштований оригінальний фонтан.
Як бачите, дніпровський «Бродвей» поєднує у собі символи різних епох. Від раннього Катеринослава залишився двоповерховий будинок канцелярії іноземних поселенців, який, якщо вірити традиції, відвідував Олександр Пушкін. Поруч ажурний готичний особняк 1830-х років відомий як «Будинок губернатора». Епоху «індустріального буму» та розквіту Катеринослава символізують фешенебельний готель «Асторія», імпозантну будівлю банку та, звичайно, знаменитий гранд-готель «Україна». Колишній «Дитячий світ» вже замінив сучасний торгівельний центр.
Та найбільше видимих слідів залишила радянська епоха — сама забудова проспекту в стилі «сталінський ампір», будинок із вежею на розі Сєрова. Брежнєвський Дніпропетровськ це перш за все напівкругла велика будівля міськвиконкому. Все змішалося: стилі, конструкції та епохи. Тільки функції району залишилися незмінними. Шість років тому бульвар звільнили від рослинності, відкрилися та по-новому заграли фасади будинків. Тепер колишній «Бродвей» — найсвітліша ділянка проспекту.
