Посеред могутньої річки, неподалік від Кайдацького мосту у Дніпрі, ховається маленький острів, який місцеві називають Кубою. Цей клаптик суші, оточений водою й легендами, відомий здебільшого лише рибалкам, бакланам і допитливим краєзнавцям. Тут немає людського гамору, пляжів чи пікніків – лише дика природа. Сьогодні ми вирушимо у віртуальну подорож до цього загадкового острова, який зберігає більше секретів, ніж здається на перший погляд.
Острів Куба – справжній привид Дніпра. Розташований вище за течією від Кайдацького мосту, він настільки малий, що його важко помітити з берегів міста. “До Куби на моторці – десять хвилин!” – скаже вам зі сміхом будь-який рибалка, відповідаючи на жарт про те, скільки від Дніпра летіти до Куби. Для місцевих із житлового масиву Червоний Камінь цей острів – улюблене місце для риболовлі, адже риба тут клює на славу. Навіть корінні дніпряни рідко знають про цей клаптик суші, адже з правого й лівого берегів його майже не видно.
На старих мапах часів Катеринослава острів позначений, але без назви. Назва “Куба” з’явилася вже в радянські часи, ймовірно, після Другої світової війни, коли СРСР активно співпрацював із Кубою. Легенда каже, що до будівництва Запорізької ГЕС у 1932 році острів мав видовжену форму, схожу на обриси карибської Куби. У нього був своєрідний “апендикс“, який затопило після підйому рівня Дніпра. Сьогодні від цього “апендикса” лишилася лише 100-метрова смуга мілини, що тягнеться від острова.
Сучасний вигляд острова Куба – результат змін, спричинених будівництвом Запорізької ГЕС. До 1932 року Дніпро був зовсім іншим: із десятками островів, порогами й косами. У 1927 році почалося зведення греблі, яке завершилося в 1932-му. Підвищення рівня води затопило багато островів, зокрема Воронцовський, Попову косу та частину Зеленого. На мапах 1913 і 1920 років видно, як багато було суші. Куба, ймовірно, також втратила частину своєї території, змінивши форму.
У серпні 1941 року, коли радянські війська відступали, греблю ДніпроГЕС підірвали, і рівень Дніпра впав на кілька метрів. Річка стала невпізнанною: острови, які зникли в 1932-му, знову виринули. Аерофотознімки 1941 року, зроблені через три дні після підриву, показують Попову косу, Воронцовський і навіть Зелений острів, що з’єднався сушею з півостровом Фрайнберга.
Куба, можливо, також збільшилась в той час, але документів про це немає. Після відновлення греблі в 1947 році низини знову пішли під воду, залишивши Кубу в її сучасному вигляді – маленьким острівцем, який ледь помітний.
Куба – справжній заповідник посеред Дніпра. Завдяки тому, що острів оминають туристи й любителі пікніків, тут збереглася унікальна природа. Густі дерева, трава по коліна, а подекуди навіть квіти з Червоної книги, наприклад сон-трава. Куба стала домівкою для десятків видів тварин і птахів. Особливо впадають в око баклани – їх тут сотні. Восени дерева, що скинули листя, обліплені цими птахами, наче чорними прикрасами. Ворони злітаються на ночівлю з обох берегів, а біля води гріються болотні черепахи, вужі, жаби й ондатри.
Дивовижа Куби – кедровки, рідкісні птахи, яких у цих краях майже не буває. Як вони тут опинилися це загадка. Рибалки ж цінують острів за багатий улов. Риба тут клює, як ніде. Відсутність людського втручання зробила Кубу одним із останніх неторканих островів Дніпра, де природа живе своїм життям.
Як і кожен старий острів, Куба оповита легендами. У часи Екатеринослава рибалки шепотіли, що тут відпочивають русалки. Казали, вони заманювали необережних на дно. Чи реально бачив хтось колись русалок невідомо, але містична аура острова збереглася. Люди й досі говорять про мавок, які нібито блукають тут уночі. Ці історії, хоч і не підтверджені, додають Кубі шарму таємничості.
Більш реальною здається історія про контрабандистів. У 1921 році газета “Екатеринославское утро” писала про злочинців, які переховувалися на невеличкому острові за Мировим і Намистанкою – ймовірно, поблизу сучасної Куби. Вони тиждень ховалися від правоохоронців, але їх спіймали перед втечею. Безлюдність острова робила його ідеальним сховком. Загалом же, контрабандисти могли використовувати такі місця століттями.
Назва “Куба” залишається головною загадкою острова. Архіви з цього приводу мовчать. Жоден документ не пояснює, чому острів так назвали. Найімовірніше, це сталося в 1950–1960-х роках, коли після кубинської революції 1959 року СРСР активно підтримував Фіделя Кастро. А форма острова нагадувала форму Куби, хоча б віддалено, про яку тоді гомоніли ледь не з кожної радіоточки та телевізора. Доречі, серед островів поблизу Запоріжжя теж є своя Куба, і скоріш за все та назва з’явилась приблизно за такою ж аналогією.
Рибалки ж і зовсім не заморочуються походженням назви. “Куба – і Куба, головне, що риба є,” – жартують вони. В основному саме вони і є тими, хто його відвідує, тож якщо давати острову назву, то він міг би бути Рибальским, чи-то Рибним. Ось така от історія. А ви бували на цьому острові? Можете знаєте про нього якісь цікаві факти? Розкажіть в коментарях.
