Іноді доводиться чути, що Катеринослав стал машинобудівним гігантом вже за радянських часів. Але це зовсім не так, ще до революції на території Катеринославщини існувало багато потужних на той час підприємств. Як доказ стану регіону можна пригадати Катеринославську виставку, що відбулась в нашому місті 1910 року.
На той час практика проведення виставок вже була доволі сталою. Їх організовували регулярно у різних регіонах імперії. Але у південних територіях подібної практики до того що не було. Тим більше, треба було показати стан економіки регіону.
Також метою виставки було і започаткувати нові торгівельні та партнерські зв’язки з підприємствами як регіону, так і імперії в цілому. Також на виставку були запрошені і підприємці з іноземних країн.
Практика виставок існувала в Росії ще з середини XIX сторіччя. Вони могли бути як окремо промисловими, так і комбінованими. Також існували і окремі художні виставки.
Характерною особливістю подібних виставок ставала підготовка та поширення експонентами власних рекламно-інформаційних матеріалів. Також практикувалося складання загальних оглядів виставок. Серйозними аналітичними документами ставали огляди експертних комісій, засновані на даних листків, фактур, відомостей про експонентів, а також звіти комітетів виставок. Так, за виставкою 1882 р. було підготовлено звіт у 6-ти томах за редакцією В.П. Безобразова. На виставці 1896 р. було реалізовано видавничу програму, яку координувало Міністерство фінансів.
Галузеві огляди включали опис сучасного стану галузі, аналіз техніко-технологічних показників, порівняння виробів з закордонними аналогами, дані про збут продукції та ін. Вони були опубліковані у вигляді звітів експертних комісій. До видавничої програми виставки, на яку було витрачено понад 176 тис. руб., увійшли також довідники «Виробничі сили Росії», путівник «Місто-Ярмарок-Виставка», система каталогів (загальний та по відділах), періодичне видання «Вісті Всеросійської промислової та художньої виставки 1896 р. в Нижньому Новгороді», альбоми з видами експозицій та інше.
Підготовка до заходу зайняла кілька місяців. Про майбутню подію повідомляли рекламні марки, плакати, листівки, буклети. Потенційним учасникам розсилалися запрошення та відповідно до заявок, що надсилалися, складалися списки учасників.
Місцем проведення було обрано територію сучасного парку Глоби. На початку ХХ століття її займали 2 сади — Міський та Технічний, причому, якщо Міський сад був більш-менш упорядкований, то Технічний являв собою малопрохідну, топку місцевість. Однак вже до літа територію Технічного саду упорядкували та привели до ладу, щоб використати при проведенні виставки.
Виставка проходила з 1 липня по 10 жовтня 1910 року. Вона була рекордною для тих часів, витрати на її проведення становили 562 тисяч рублів., а доходів вона принесла лише на 334 тисячі рублів. Різниця покривалася за рахунок земства.
На виставці була широко представлена діяльність земств Катеринославської, Полтавської та Таврійської губерній у різних напрямках — від земської медицини та ветеринарії до страхування, народної освіти, земської пошти тощо.
Проте головним змістом виставки стали досягнення у сільському господарстві, сільгоспмашинобудуванні, інших галузях промисловості та кустарних промислах. Особливий інтерес у відвідувачів викликали сільськогосподарські машини, представлені у великій кількості, вироблені переважно російськими заводами (з Одеси, Єлисаветграда, Миколаєва, Харкова, Сормово, Коломни, Прибалтики тощо). Тут же експонувалась і закордонна техніка.
Можливості багатьох нових машин демонструвалися безпосередньо у справі, на прилеглих, відведених для цього полях (самоскидна жниварка, парові плуги, сівалки та ін.). В альбомі, присвяченому описуваній виставці, йдеться: «Зазначимо особливо ще акціонерні товариства Коломенського заводу та мальцовських заводів, які показали у своїх власних павільйонах, що російське сільськогосподарське машинобудування ні в чому не поступається закордонному виробництву».
Усього на виставці можна було побачити 14 відділів, серед них найбільшим був відділ сільського господарства з десятьма підвідділами. Були представлені галузі машинобудування, електротехнічна, металева і хімічна промисловість, гірнича, соляна, металургійна, залізнична, інженерно-будівельна справа, кустарні промисли і ремесла, науково-навчально-художній відділ, медицина, санітарія та гігієна. Також уперше на таких виставках було представлене земське і міське самоврядування.
Велика увага приділялась і розвагам. Зокрема, найбільш екстравагантною з них було спостерігання за польотами відомого авіатора Сергія Уточкіна. З 17 по 26 липня Уточкін провів декілька польотів. Як аеродром використовувалася спочатку площа біля другого реального училища, а згодом – кінець вулиці Поля.
«Здавалося, весь Катеринослав і всі навколишні містечка, передмістя та села стягнулися до місця польоту. Густими натовпами глядачів був усіяний весь простір зеленого степу. У місті не залишилося жодного вільного візника, і кожен вагон трамваю був набитий» – писали в ці дні катеринославські газети.
А ось як сприймала польоти публіка: «Загудів мотор і з шумом засвистів пропелер. Спокійно і неквапливо С. Уточкін піднявся на свою машину і «дивний птах», керований людиною, котився на колесах, відокремився від землі, повис у повітрі, піднімається вище, вище… Відбувається щось невимовне і невимовне… Публіка не може всидіти на місцях, схоплюється і, охоплена поривами, кидає капелюхи, і захоплено кричить: «браво, браво… Уточкін, браво!», мимоволі пориваючись за авіатором, не чуючи під собою землі слідом аероплану, що віддаляється».
Також до розваг можна віднести і концерт відомого тоді співака Федора Шаляпіна, що відбувся 12 вересня. Він пройшов у Зимовому театрі і викликав неабиякий ажіотаж. Годі й казати, що вільних місць тоді не було.
Слід згадати, що серед інших сільскогосподарських експозицій суттєвий процент складали ті, що відносились до створення власне полів — натурні, експонати, журнали та книги, фотографії тіснилися на стендах. Відвідувачі могли ознайомитись і зі зразковими полями.
Успіхи власників великих маєтків та зразкових селянських господарств були представлені однаково широко. Можна було спостерігати сівозміну в мініатюрі — поля озимої та ярої пшениці, картоплі, люцерни та інших культур. Показувався весь набір сільськогосподарських машин, що у тому чи іншому господарстві добре зарекомендували себе за місцевих умов. Демонструвалося і господарство українського селянина, у тому числі внутрішнє оздоблення хати, тобто мали місце і етнографічні мотиви.
Справжньою сенсацією став показ американської ферми. У природному вигляді було відтворено поля типового фермерського господарства штату Небраска, тваринницькі приміщення, набір сільськогосподарської техніки, система кормоприготування, включаючи дивовижні тоді для Росії силосні вежі та інше.
Справжнім витвором мистецтва була будівля, створена у мавританському стилі Товариством Донецьких скляних заводів. Постачальники кавказької мінеральної води презентували модель джерела «Нарзан». На виставці можна було побачити також пивні Ясперса та катеринославського пивоварного заводу спадкоємців Боте, ресторани зі столиками просто неба та оригінальний ресторан у формі китайської пагоди.
Був представлений і автопром. Свій зразок привезла компанія «Форд». У рекламних проспектах стверджувалося, що автомобіль якнайкраще підходить до «російських доріг». Також гарантувалась найвища якість за найменшу ціну.
Як вже говорилося, завершилась виставка 10 жовтня 1910 року. Її роль важко переоцінити. Перш за все вона була важливою подією для сільськогосподарьскої галузі як Катеринославщини, так і сусідніх регіонів. Отримані протягом проведення виставки знання дуже допомогли підвищити професійний рівень аграріїв.
Виставка стала справжньою школою також для фахівців та підприємців, які представляли різні галузі. Тут не тільки можна було побачити досягнення науки і практики, але взяти участь у дискусіях з питань, що цікавили тих чи інших спеціалістів. Було прочитано та обговорено 55 доповідей з різних напрямків, у тому числі 6 з них на загальних зборах, решта — за секціями.
