Дніпро в окупації: міська влада 80 років тому

10:09  |  22.11.2023
Окупація Дніпра

Навіть за часів окупації області під час Другої світової там потрібно було налагодити хоч якусь цивільну адміністрацію. Тому німці розпочали створення нових органів управління. Із їх функціонуванням ми зараз і розберемося – які вони мали задачі номінально, і які насправді, і якими були їх вимоги до місцевого населення.

Призначення органів управління

Не реагувати на прихід нової влади на окупованій території було неможливо. Все населення, що залишилося на цих землях, мало підпорядковуватись новим порядкам нацистського режиму, який використовував для цього, в тому числі й місцеві органи управління, що були найнижчою ланкою в
адміністративній структурі Райхкомісаріату «Україна».

До завдань цих органів входило: забезпечувати спокій і безпеку на території району і громади, турбуватись про очищення її від «ворожих елементів», запобігати актам саботажу і диверсій та іншим виявам ворожнечі щодо окупантів, «організовувати» поставки продуктів до Райху, введення та збирання податків, проведення трудової повинності, боротьбу з партизанським рухом, ведення обліку населення та чіткий контроль за пересуванням громадян, підтримання внутрішнього порядку на місцях.

Також ставилося завдання відновлення медичних закладів, створення необхідних умов для діяльності колективних, державних господарств, боротьба з епідеміями (вакцинація дітей, підтримання чистоти на місцях, створення сміттєзвалищ за межами села), фінансовий контроль за діяльністю індивідуальних господарств, товариств, підприємств, при необхідності – забезпечення житлом солдат і офіцерів армії, що проходила населений пункт і інше.

Так, станом на 1 вересня 1942 р. Дніпропетровський генеральний округ поділявся на 20 районів. Райони складалися з декількох сільських управ, управляли якими старости.

Розпорядження місцевої влади

Взагалі, їх було доволі багато. Але ми наведемо найбільш визначні і цікаві з точки зору того, що раніше з подібним мешканці Дніпропетровщини ще не мали справи:

  • Жінки, які мали дітей більше 6 років притягувались до робіт, а для дітей до 6 років необхідно було організувати дитячі ясла;
  • Усі мешканці району відповідали за санітарний стан дворів. Щоденно до ранку двори повинні були бути в абсолютній чистоті.
  • Усі майстерні та підприємства мали починати працювати і приступати до виготовлення лопат, сокир і інших необхідних для роботи знарядь.
  • Усіх бродячих собак треба було збирати. Заборонялося, щоб вони бігали по вулицях. Вони мали триматись виключно на прив’язі. На всіх, хто мав в господарствах собак існував податок. Ціпні – 10 крб. на місяць, а на собак яких водять на ціпках – 30 крб на місяць.
  • Для проходячих воєнно-полонених та евакуйованих повинні були виділятись приміщення для ночівлі. Особливо підозрілих осіб відправляли до комендатур, де вони знаходились під наглядом.

Особливістю діяльності органів самоврядування було постачання необхідних матеріальних та трудових ресурсів до Німеччини. Необхідні матеріали збиралися з громадських, індивідуальних та подвірних господарств. Поставляли, в основному, продукти харчування, паливо, сировину та інше у встановленні пункти збору товарів.

Звернення населення

Якщо у населення виникали певні питання, то формально існувала можливість звернутися до Гебіткомісара по особистим справам цивільного населення. Але він приймав дуже рідко, і пробитись туди звичайній людині було майже неможливо.

Внаслідок цього, особисті проблеми мешканців населеного пункту, як правило, також мали розглядати і вирішувати старости. Часто такі акти «прохання» надходили від літніх людей, або опікунів, які доглядали за дітьми і фізично не встигали працювати. У цих зверненнях люди просили звільнити їх від роботи.

Надходили також прохання про надання житла, свідчення переїзду та заселення жителів, подання на зняття штрафу, у разі якщо особа була з ним незгодна. До органів місцевого управління іноді надходили прохання про матеріальну допомогу. Часто літні люди, які проживали зі своїми дітьми, в яких була своя родина, просили в управі надання допомоги продуктами, зокрема хлібом. У таких зверненнях вказувалося на те, що їхні діти мають свої родини і не можуть прогодувати батьків.

Основна задача управи

Місцеві органи управління мали створити такі умови для людей, при яких можливо було працювати, хоч якось прогодувати себе і дітей. Ще однією, не менш важливою задачею, було встановлення мобільного зв’язку з центрами округів та налагодження роботи адміністративного апарату таким чином, щоб всі накази «зверху» виконувались точно, відповідно до інструкцій, без можливої власної ініціативи.

Це пояснюється немалою кількістю відділів в управах, навіть з невеликою кількістю населення, що слідкували за діяльністю місцевих службовців. Якщо врахувати повну байдужість німецької адміністрації до проблем місцевого населення, яка не заважала вимагати від цього ж населення виконувати шалені побори, то органи місцевого управління «виступали» тут, свого роду, мостом який би заспокоїв останніх і задовольнив перших, звернувши увагу на основні проблеми населення та організувавши збирання податків.

Если вы нашли опечатку на сайте, выделите ее и нажмите Ctrl+Enter

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: