Сім років, з 1886 до 1893 року, Фердинанд фон Гаген пропрацював міським архітектором Катеринослава. Гаген був головним архітектором Катеринослава на самому початку індустріального буму, коли степове провінційне місто почало перетворюватися на промислову «південну столицю».
Фердинанд Августович (Фердинанд Август) фон Гаген походив із прибалтійських, чи «остзейських», німців. Він народився 5 грудня 1849 року у населеному пункті Кегель Естляндської губернії Російської імперії. Нині це територія Естонії.
Навчався в Ревельській класичній гімназії до 7 класу (Ревель — стара назва міста Таллінн). Освіту здобув у найбільшому архітектурному вузі Російської імперії – Інституті цивільних інженерів у Санкт-Петербурзі. Там він навчався з 1865 по 1876 роки, здобув спеціальність – цивільний інженер. Після закінчення інституту отримав звання «архітекторського помічника» із правом на чин 10-го класу.
Ймовірно, на професійний вибір Фердинанда фон Гагена великий вплив мала доля старшого брата – відомого архітектора Юлія Августовича фон Гагена. Він народився 29 червня 1829 року в Ревелі і був на 20 років старшим за брата. З 1875 по 1891 роки Юлій був губернським архітектором Ліфляндської губернії (нині північ Латвії та Південь Естонії).
Служба розпочалася далеко від рідних місць, на Півдні. Як багато архітекторів, Гаген розпочав діяльність на залізниці. Цікаво, що навіть у період навчання у Петербурзі, він на один рік (1869-1870) вибував із числа студентів та працював на залізниці. У червні 1876 молодий інженер був зарахований до Міністерства внутрішніх справ і відряджений в управління Ростово-Владикавказької залізниці. Він став управляти технічною конторою служби колії. У 1879-1882 роках завідував другою дистанцією.
З 1882 Гаген був зарахований до військового відомства. Він працював уже старшим інженером Обласного правління Війська Донського та суттєво розширив горизонти своєї діяльності. Зокрема, 1884 року він отримав першу премію на конкурсі проектів будівлі Донського військового музею.
А першими його спорудами, починаючи з 1882 року, стали дерев’яні та кам’яні церкви у козацьких станицях на Передкавказзі. Це була кам’яні церкви у станицях Маньково-Березівській та Распопінській; дерев’яні церкви у хуторах Поповському та Середньо-Антошинському та станицях Глазунівській та Покровській.
Фердинанд фон Гаген брав активну участь у забудові міста Новочеркаська. На той момент це була офіційна столиця Донського козацтва (нині місто у Ростовській області). Місто, спроектоване у стилі класицизм, забудовували найкращими та помпезними будинками. Тут Гаген керував будівництвом Донської духовної семінарії (за проектом відомого місцевого архітектора Ященка). Далі він звів тимчасовий дерев’яний цирк у Новочеркаську на 1200 місць, а також кілька невеликих будинків на приватні замовлення.
Нарешті, у березні 1886 Гаген був знову зарахований до міністерства внутрішніх справ і був призначений міським архітектором Катеринослава. На сім років його доля пов’язана з нашим містом. Матеріалів про його діяльність на цій посаді збереглося мало, насамперед це видання Катеринославської Міської Думи.
У Катеринославі Гаген багато будував і за власними проектами, і за проектами інших архітекторів. Промисловий бум кінця XIX століття, що супроводжувався будівельною лихоманкою, давав широке поле діяльності архітектора. Тому у творчому активі Гагена – різні типи споруд: і житлові особняки, і будинки казарменного типу, і культові будинки.
Слід зазначити, що архітектор показав себе різнобічним майстром – об’єкти в еклектичній манері, у неоруському та неороманському стилях.
Найбільший об’єкт, спроектований Гагеном у Катеринославі, – будівля Першого реального училища. Нині це 2-й корпус ДНУ на проспекті Яворницького, 36 . Реальні училища з’явилися у Російській імперії у 1864 роках. Це були середні навчальні заклади технічного спрямування; у навчальних курсах переважали математика та природничі науки. У Катеринославі рішення про відкриття реального училища ухвалила Міська Дума у травні 1874 року. Відкрито воно було через рік і довгий час знаходилося в непристосованих приміщеннях.
У 1890–1891 роках на червоній лінії Катерининського (Яворницького) проспекту з’явився будинок реального училища за проектом Гагена. Кошти на будівництво виділялися з міського бюджету, каси Губернського Земства та зі спадщини князя А. Ф. Кудашева. Реальне училище зайняло частину території, де у середині ХІХ століття розташовувався дерев’яний палац губернатора, у якому у 1847–1849 роках жив відомий губернатор А.Я. Фабр.
Другою великою спорудою Фердинанда фон Гагена в Катеринославі стала «Друкарня Яковлєва». Це одна із найстаріших міських друкарень. Катеринославське відділення товариства «Друкарня С. П. Яковлєва» було відкрито в 1885 році. Будівлю друкарні було збудовано у 1888–1889 роках . біля колишньої садиби князя А.Ф. Кудашова.
Тут архітектор виявив творчу фантазію та створив «дім-казку». Двоповерховий протяжний корпус виконаний в еклектичній манері з елементами неоруського стилю. Цей стиль був дуже модним якраз у 1880-ті роки. Стиль характеризувавсяшироким використанням елементів старовинної архітектури, властивим російським будівлям ще до XVIII століття, або їх стилізацією.
Гаген виявив себе у Катеринославі як дуже різнобічний архітектор. За його проектом у 1890–1892 роках збудовано комплекс «2-го пожежного двору та 4-ї поліцейської частини». Головна будівля – двоповерховий цегляний корпус із виразною каланчою (вул. Савченко, 2).
Окрім свого прямого призначення, цей будинок відомий як «політична в’язниця» Катеринослава, з якої в липні 1902 р. зумів втекти знаменитий революціонер І. В. Бабушкін. А в 1909 році тут було страчено керівників Горлівського повстання.
Архітектор також багато будував у Катеринославі для військового відомства: казарми для 54 резервного піхотного батальйону (не збереглися до наших часів); обозні сараї для 128-го піхотного полку (три двоповерхові змішані конструкції сараю, караульний будинок і патронний склад).
Крім цього, Фердинанд фон Гаген спроектував кілька особняків – будинок М. Я. Немировського (за переробленим проектом архітектора Клименка); будинок Ріхтера; будинок Павлова (фасади – за проектом І. С. Кітнера). Будинок Павлова набагато пізніше був капітально перебудований архітектором Ф.Ф. Булацелем під Комерційні збори (вул. Вернадського, 21).
Є відомості, що Ф.А. фон Гаген займався реставрацією Потьомкінського палацу (Дворянських зборів, нині Палац культури студентів ДНУ).
У 1892 році за проектом Фердинанда фон Гагена було збудовано прибутковий будинок Ельясберг у центрі Катеринослава, на розі вулиць Упорної та Залізної (зараз — Глінки та Європейської). Ця визначна будівля за своїми розмірами – 3 поверхи та за своїм стильовим рішенням – неороманського стилю. Будинок нагадує своїм виглядом європейський замок серед галасливого торгового кварталу.
Майже відразу ж у цій будівлі розмістився один із найфешенебельніших готелів міста – «Гранд-готель». У 1918 році готель був націоналізований. У радянські часи у будівлі розміщувалися різні установи. На щастя, будівля зберігається у своєму первісному вигляді, і тут розташовані офісні приміщення.
У 1893 році Гаген переїхав далеко на схід — до міста Оренбург. Тут до 1899 року працював губернським інженером будівельного відділу Оренбурзького губернського правління. Кар’єра складалася успішно, і в 1896 архітектор отримав чин колезького радника.
Подальша інформація про Фердинанда фон Гагена обривається. Відомо, що наприкінці життя він жив у Санкт-Петербурзі. Тобто коло замкнулося, і архітектор повернувся ближче до рідних місць та у місто своєї юності. Дата і місце смерті архітектора Гагена, на жаль, досі залишаються невідомими.
