Перша світова війна — це жахлива сторінка в історії людства. У результаті військових дій було зруйновано безліч важливих об’єктів. Ця війна забрала життя мільйонів людей. Незважаючи на те, що Катеринослав не перебував у центрі власне бойових дій у період Першої світової війни, він відіграв важливу роль у ній.
Катеринослав під час Першої світової війни перетворився на тиловий госпітальний центр. Більшість будівель облаштували для лікування поранених, а санітарами ставали прості мешканці нашого міста. Населення активно допомагало як армії, так і переселенцям з інших регіонів. Також у Катеринославі робили йод, що було дуже важливо.
У нашому регіоні було розміщено великі підприємства, які мали раніше досвід співпраці з військовими відомствами. У Катеринославі виробляли продукцію та обладнання для армії. 1914 року економіку регіону почали переводити поступово на військові рейки.
Проблеми у виробництві продукції були через проблеми в економічній системі Російської імперії, яка поступово руйнувалася через непросту ситуацію та корупцію. У період війни підприємства переорієнтували виробництво масової продукції для військових, це посилило позиції Катеринослава як промисловго центру.
Війна, що прийшла на зміну розміреному життю мільйонів людей, зруйнувала їх звичний спосіб існування, змусила покинути свої будинки та шукати кращої долі на території Російської імперії, неохопленою війною. Наплив біженців вимагав масштабної організації допомоги, тому не остання роль у покращенні життя цієї категорії населення належить земствам. Тим паче, що Катеринославська губернія виявилася в числі губерній, на території якої осіла найбільша
кількість біженців.
Перші біженці із зон активних бойових дій прибули до Катеринослава восени 1914 року. Через гарну розвинену залізничну мережу в Катеринославській губернії, евакуація біженців із зон активних бойових дій здійснювалася переважно залізничним сполученням. Але, вже через рік, 1915 року біженці почали перебувати в Катеринославі не тільки потягом, але й водним шляхом.
Біженців було настільки багато що для їх евакуації водним шляхом військове відомство спеціально реквізувало частину дніпровських пароплавів і суден. Загальна кількість реквізованих плавзасобів у 1915 році склала 30 пароплавів. У наступні роки евакуаційні рейси, які йшли водним шляхом з Києва до Катеринослава, стали регулярними.
З перших днів війни в Катеринославі активно діяли національні комітети, надаючи адресну допомогу біженцям з різних регіонів: галицьким українцям, латишам, полякам, литовцям та євреям.
Польський комітет, заснований при римо-католицькому товаристві, з самого початку бойових дій надавав підтримку польським родинам, що змушені були переселитися. За період з листопада 1914 по липень 1915 року зареєстровано 400 біженських родин з Польщі, з яких 300 отримали допомогу від комітету.
Загалом, національні комітети Катеринослава витратили на соціальні програми для біженців 8300 рублів. З прибуттям інтелігенції влітку-восени 1915 року витрати польського комітету на допомогу біженцям значно зросли.
Питання розміщення та утримання біженців стало серйозним викликом для місцевої влади. 26 серпня 1915 року під головуванням князя М.П. Урусова відбулося засідання губернського комітету з допомоги біженцям. На ньому обговорювалися питання будівництва пунктів прийому біженців та виділення коштів (1 млн рублів на загальні потреби та 500 тис. рублів на відкриття пунктів).
30 серпня 1915 року під головуванням К.Д. фон Гесберга, представника губернського земства, відбулася розширена нарада з питань соціального забезпечення біженців. У ній взяли участь представники національних комітетів та інші зацікавлені сторони.
На нараді було вирішено:
З наближенням зими 1915 року Катеринославська земська спілка, очолювана К.Д. фон Гесбергом, зіткнулася з гострою потребою у забезпеченні біженців одягом та взуттям. Завдяки коштам організації та щедрим пожертвам, комітет спілки планував закупити необхідні речі на місцевому ринку.
Для покращення медичного обслуговування біженців, на початку вересня 1915 року, комітет спілки міст розпочав облаштування шпиталю на 200 ліжок та дитячої лікарні на 50 ліжок у Катеринославі. Будівлі Шуба та Ностіца, конфісковані владою з початком війни, були обрані для розміщення шпиталю. Дитячу лікарню планували розмістити в єврейській лікарні міста. Ці нові медичні заклади дозволяли надавати допомогу хворим переселенцям, не перевантажуючи стаціонари міста.
Земська установа також активно допомагала біженцям знайти роботу. Бюро працевлаштування організувало систему, де роботодавці подавали заявки на вакансії, а біженці, у свою чергу, надавали інформацію про свою кваліфікацію та досвід. Завдяки цій системі, з 1 вересня 1915 року до бюро надійшло 28 623 заявки від роботодавців та 2 098 від біженців.
В результаті роботи бюро 1227 біженців знайшли роботу на різних підприємствах міста. Проте, 866 заявок залишилися незадоволеними через брак відповідних вакансій.
На ринку праці Катеринослава та губернії відчувався дефіцит малокваліфікованої робочої сили, тому чорноробам було порівняно легко знайти роботу. Проте, для деяких категорій спеціалістів, таких як конторські службовці, виховательки та гувернантки, пошук роботи був складним через брак вакансій.
Бюро намагалося знайти роботу за фахом для людей з вищою освітою та педагогічним досвідом. Співробітники рекомендували містянам звертатися до інспектора народних училищ Катеринослава, якщо їм потрібні були вчителі або репетитори для своїх дітей. Інспектор, перевіривши кваліфікацію та досвід біженців-вчителів, рекомендував досвідчених педагогів для роботи в навчальних закладах.
