З одного боку, Дніпро є потужним центром в Україні, де розвинено ледь не все. Але є аспект, в якому ми суттєво відстаємо — це різноманітні екстремальні види спорту. Майданчиків для занять ними в місті фактично немає, є лише один на все місто. Скажете, що зараз війна і екстрима і без того вистачає? Так, але не зовсім.
Екстремальний спорт – це не лише адреналін, а й спосіб зробити молодь активною. Коли бачиш, як діти в Молодіжному парку лазять по скеледрому чи стрибають у паркур-зоні, розумієш: їм це потрібно. Але одного майданчика на місто замало. Хоча раніше навіть його не було. Навіть гаджети підтверджують інтерес молоді: найпопулярніші мобільні ігри часто імітують паркур чи скейтбординг. Якщо будуть майданчики – і діти будуть на вулиці, а не в телефонах.
Хайлайн – це ходіння по стропі, натягнутій на великій висоті, і Дніпро стало піонером цього виду спорту в Україні. Асоціація зафіксувала три національні рекорди з хайлайну, коли спортсмени проходили стропою над землею чи водою. «Це не просто спорт, а мистецтво контролю над тілом і розумом», – розповідає керівник громадського об’єднання «Асоціація екстремальних видів спорту» Максим Семенов. Всеукраїнські фестивалі хайлайну в Дніпрі збирають десятки учасників, які виконують трюки на стропах, натягнутих між деревами чи будівлями.
Шлях хайлайну в місті почався з нуля. «У 2010 році ми самі вчилися, натягували стропи в парках, показували людям», – згадує Семенов. Сьогодні це видовищний спорт, який приваблює не лише екстремалів, а й глядачів. Проте для розвитку потрібні легальні майданчики, адже несанкціоноване натягування строп у місті небезпечне й заборонене. Фестивалі допомагають популяризувати хайлайн, але без інфраструктури його потенціал обмежений.
23 грудня 2017 року в Новокодацькому парку відкрили унікальну спортивну площадку для паркуру й скелелазіння. Майданчик площею 196 кв. м оснащений гумовим покриттям для пом’якшення падінь і 3-метровою стіною для скелелазіння. На той момент це був перший у своєму роді майданчик на всю область, і при тому безкоштовний. Обійшлося все це задоволення у мільйон гривень. В планах було добудувати і місцевий стадіон з урахуванням потреб людей з обмеженими можливостіми.
На відкритті виступив Денис Мінін, засновник руху Street Workout і популяризатор здорового способу життя. «Ми хочемо, щоб спорт став частиною життя міста», – наголосив він. Усі охочі могли пройти майстер-клас із паркуру, спробувати майданчик чи подивитися на трюки досвідчених трейсерів. Асоціація сподівається, що площадка стане альтернативою небезпечним «заброшкам», де проводили свій час багато дніпровських підлітків. «Це шанс зменшити травми й трагедії», – підкреслює Семенов.
Загалом, у Дніпропетровській області ситуація з екстримом нерівномірна. У Дніпрі є один скейтпарк і паркур-майданчик, у Кривому Розі – шість, а в багатьох містечках екстремальний спорт узагалі не розвинений. «Скелелазіння чи BMX вважають небезпечними, тому підтримують тільки футбол», – пояснює Семенов. Асоціація бореться зі стереотипами через фестивалі, майстер-класи й акції, показуючи, що екстрим – це про дисципліну й творчість.
Дніпровські екстремали стикаються з браком інфраструктури й упередженнями. Один паркур-майданчик не може замінити 200 небезпечних «заброшек», де молодь і сьогодні ризикує життям. Нам потрібні 5–6 майданчиків, як у польських містах, наприклад. Ще одна проблема – сприйняття екстриму як чогось маргінального. Асоціація змінює це, залучаючи дітей, батьків і владу до діалогу. Наприклад, колись і графіті вважалось суто маргінальним захопленням, а сьогодні є малюнки, що стали справжньою окрасою Дніпра.
Мрія екстремалів – перетворити Дніпро на столицю адреналінових видів спорту. «Уявіть парки, де можна стрибати, балансувати на стропі, кататися на BMX», – мріє Семенов. Новокодацький майданчик – лише початок. У планах – нові локації, фестивалі й інклюзивні проєкти. «Екстрим – це не про ризик, а про спільноту», – додає він. Будемо сподіватись, що згодом це вирішиться, можливо за рахунок коштів приватних інвесторів. Поки що через війну муніципальні плани розвитку поставлені на паузу.
