Археологія – це наука, яка може розповісти про людей давніх епох по матеріальним решткам їх культур. Зазвичай місця поховання людей – кургани, дають інформацію про те, чим жили давні люди: що вони їли, чим хворіли, що цінували найбільше та яких обрядів погребіння дотримувались. Нова знахідка на Дніпропетровщині подарувала вченим можливість дослідити щонайменше 25 поховань різних народностей кількох епох. Пропонуємо вашій увазі – курган із сюрпризом на Дніпропетровщині.
З квітня 2021 року біля села Новоолександрівка тривають археологічні розкопки. Територія, де проводяться розкопки планувалась під забудівлю котеджного містечка, а за законом України перед будівництвом, землю мають дослідити археологи на предмет історичної та культурної спадщини. Так і вийшло. Досліджуючи курган, на глибині 7-ми метрів археологи зробили значне відкриття – кромлех, якому вже нараховується приблизно 5,3 – 5,5 тис. років.
Кромлех – це коло (або декілька кіл) побудоване з вертикально поставлених каменів, частина яких знаходиться під землею. Розмір каменів може досягати кількох метрів, а вага – кількох десятків тонн.
Кромлех на Дніпропетровщині складається з 64 кам’яних брил (те, що збереглось, в давнину було більше) та має в діаметрі майже 18 метрів. Камені на поверхні сягають метрової висоти, але їх частина все ще схована під землею. Створення кромлеху датують мідно-кам’яним віком.
В кромлесі на Дніпропетровщині, та біля нього були знайдені людські поховання. Найдавніші датуються періодом енеоліту. В цей період в даній місцевості жили кочеві племена скотарів, про що свідчить невелика кількість знайденої в похованнях кераміки. Вона нагадує кераміку Трипільської культури, що може говорити про те, що ці народи мали певні торгові та культурні зв’язки.
За словами археологів, кромлехи мали сакральне значення. Ними позначали межі території, а також, вони були своєрідною межею між світом живих та світом мертвих. Саме тому більшість поховань, які датуються часом створення кромлеха знаходяться в його межах. Поховання, знайдені за межами кромлеха – пізніші. За словами археологів, в часи раннього бронзового віку кромлех вже повністю був покритий землею, тому, скоріш за все, люди просто не знали, що він там є. На сьогоднішній день, вчені нарахували 11 шарів ґрунту різних епох.
Вчені потроху знімають шари ґрунту, і відкривають нові знахідки, тому найдавніші з них можуть бути в глибших шарах, до яких вчені ще не добрались. В кромлесі та біля нього вже знайдено 25 могил, але розкопки ще тривають. Декілька тіл муміфіковано.
Читайте також: История народов и знаковые археологические находки Днепропетровской области
Черепа деяких похованих вкриті червоною вохрою – це була частина поховального обряду ямної та катакомбної культур періоду ранньої бронзи.
Померлих представників ямної культури ховали в, як це не дивно, ямах. На підлогу виритої могили клали спеціальну підстилку, за припущеннями археологів, вона складалась зі шкіри та кори. Вона займала майже всю площу ями. Зверху на неї клали померлого в майже сидячій позі на спину.
Під тілами деяких померлих представників цієї культури все ще збереглись рештки ношей, на яких їх спускали в могили. Ноші складались з переплетених між собою смужок лубу – внутрішньої кори листяних дерев. Вчені вважають, що ці люди займали високе положення в суспільстві того часу, тому таке поховання є виказуванням поваги до померлого.
В таких могилах дуже рідко коли бувають якісь предмети обіходу того часу, прикраси, або будь-які інші цінні речі. В ті часи мідь та бронза були дуже цінними, тому їх рідко коли залишали просто так в могилі. Поховання катакомбної культури виглядають дещо інакше. Спочатку перед похованням виривали шахту-колодязь, потім робили сходи, і виривали камеру під землею призначену для померлого.
В кургані на Дніпропетровщині було знайдено декілька таких могильних камер з померлими. Окрім покійника, а також декількох глиняних глечиків, археологи знаходили велику кількість червоної вохри, як на самому покійнику, так і біля нього. Мінеральна вохра погано розкладається, тому навіть через 5 тис. років її прекрасно видно.
Поряд з одною з таких могил, археологи знайшли так звані бофри – це господарські ями, в яких будівники кромлеху закопали залишки своєї діяльності. Там знаходяться кістки тварин та шматочки ранньої кераміки. За словами археологів, за цим відкриттям можна зробити висновок, що ще 5 тис. років тому вже існувало повір’я, що нічого із цвинтаря додому забирати не можна.
Одною з недавніх знахідок є могила сарматського воїна. Датували поховання раннім залізним віком. Над його головою лежать декілька невеликих кісток, так звана тризна, у давніх слов’ян це була частина поховального обряду, біля голови лежить спис, а в ногах – глиняний глечик зі зламаною ручкою без малюнків. На черепі є ушкодження, що може бути причиною смерті, але це ще належить з’ясувати.
Читайте також: 8 хищных птиц Днепропетровской области, которые занесены в Красную Книгу
Вчені проведуть дослідження антропологічних особливостей померлих, а також відправлять матеріали на ДНК аналіз в Німеччину, щоб дізнатись, чи були між ними родинні зв’язки.
Загалом, за словами археологів проект може зайняти декілька років, оскільки було знайдено достатньо багато могил, і щоб зробити всі необхідні дослідження, встановити датування, вік, стать померлих і т.д. знадобиться досить багато часу.
Після всіх досліджень всі знахідки автоматично стають державною частиною музейного фонду України. Вже оголошено про те, що кромлех стане рекреаційною зоною. Тут буде музей, а от з форматом музею, ще не визначились, можливо, це буде музей під відкритим небом. Однак, вже під час розкопок, на вихідних, погодинно археологи проводять безкоштовні екскурсії для всіх охочих. Просять тільки попереджати завчасно про дату, час свого приїзду та кількість людей.
Вже з перших днів розкопок на території кургану, місцеві жителі занепокоєні тим, що на їх думку історичну спадщину Дніпропетровщини приїхали зруйнувати, а не дослідити. З приїздом в цю місцевість бульдозерів, побоювання місцевих жителів та активістів підтвердились, що спричинило за собою хвилю неправдивої інформації в різних соціальних мережах.
Читайте також: Дома, которых коснулось вдохновение: где находятся самые красивые муралы Днепра
Справа в тому, що землю з кургану шар за шаром дійсно знімають, як вручну, так і за допомогою важкої техніки, але основна відмінність руйнування та дослідження в тому, що всі знайдені рештки людей, кераміки, знарядь праці, зброї і т.д. будуть досліджені та перевезені в спеціалізовані заклади, які будуть наглядати за збереженістю знайдених історичних артефактів.
На тлі конфлікту за долю кургану, та побоювання місцевих жителів про те, що його руйнують, а не досліджують, археологи Дніпровської археологічної експедиції Ярослав Ярошенко та керівник експедиції Дмитро Тесленко ведуть прямі ефіри з розкопок, щоб бути максимально відкритими до всіх, хто цікавиться курганом. Коли в них видається вільна хвилинка, на своїй сторінці в фейсбуці, вони проводять стріми під назвою «Вісті з кургану». В прямому ефірі археологи відповідають на всі запитання глядачів та показують нові археологічні знахідки.
Куптій Дарина
