13 травня 1913 року в місті стартувала свою лікарську діяльність Катеринославська дитяча лікарня, яка була названа на честь місцевого підприємця Алексєєнка. Цей медичний заклад став другим у місті свого роду. Ще у 1902 році місцева влада отримала фінансування для відкриття лікарні завдяки завдатку від купчині. Будівництво та утримання нового дитячого медичного закладу на Пушкінському проспекті було повністю фінансоване сім’єю купців Алексєєнків.
Іван, чоловік Надії Алексєєнко, завершив передачу всього свого спадку дружині, при цьому встановивши умову виділення частини коштів для спорудження нового громадського комплексу. Після виконання цієї умови Надія Алексєєнко передала міській владі дві земельні ділянки на Пушкінському проспекті, а також здійснила найбільше пожертвування в історії Катеринослава у розмірі 659 тисяч 102 рублів. З цієї загальної суми 68 500 рублів були виділені на будівництво нової дитячої лікарні, а решта коштів призначалася для подальшого утримання цього медичного закладу.
Проект нового медичного закладу було розроблено міським архітектором Дмитром Скоробогатовим. В лютому 1912 року виконання будівництва було покладено на Ш. Френкеля. Двоповерхове приміщення на 50 ліжок було завершено до весни 1913 року, і в день відкриття отримало назву «Міська безкоштовна лікарня імені І. М. Алексєєнко».
Під час громадянської війни лікарня продовжувала свою місію надання медичної допомоги. У 1919 році цей заклад був визнаний базовим для медичного факультету місцевого університету, але пізніше його закрили. Лікарня знову почала функціонувати тільки у 1925 році, потрапивши під управління державного інституту охорони матері і дитини. Лікар та професор медицини М. Ф. Руднєв відзначився активною діяльністю у відновленні Дніпропетровської лікарні, перетворивши її з майже нічого в сучасний по тим часам лікувально-профілактичний заклад.
Після смерті Руднєва інша видатна по цеху постать, перший секретар обкому Мендель Хатаєвич, звернув увагу на лікарню. У 1934 році він запропонував ідею розширення будівель інституту, а вже у 1935 році представив готовий проєкт реконструкції лікарні. Проте через святкування 5-річчя ОхМатДиту, підвищення та наступний розстріл ініціатора, проект ставав забутим. Так сталінські репресії призвели до того, що лікарня не стала кращою.
Під час бойових дій за місто Дніпропетровськ у 1941 році лікарня зазнала на собі сильні пошкодження, але незважаючи на це, медичний заклад не перестав надавати допомогу — протягом понад 40 днів відбувалось лікування дітей прямо в бомбосховищах. Після повного захоплення міста німецькими військами корпуси лікарні були перетворені на залізничну лікарню, військовий госпіталь та дитячий медичний заклад на 50 місць.
Після звільнення міста лікарня не відразу відновила свою звичайну роботу. До 1946 року найбільший із корпусів медичного закладу пройшов перепрофілювання на керівний відділ Сталінської залізниці. Таким чином, залізничне минуле продовжувало переслідувати лікарню.
З 1957 року лікарня ОхМатДит перетворилася на одну з міських дитячих лікарень з присвоєнням номера 3 та збереженням імені Професора Руднєва. Однак її оригінальну назву старалися не вживати. До сьогоднішнього часу ця лікарня залишається видатним символом благодійництва та громадської активності в місті.
Ця лікарня, ймовірно, є єдиним місцем, де новонародженим надається високоякісна медична допомога, яка доступна не лише місцевому населенню, але й людям з області. Протягом останніх 26 років у цій лікарні успішно функціонує перше в Україні відділення реанімації для новонароджених. Розвиток лікарні продовжується завдяки співпраці з професорами та асистентами кафедр Медичної академії. Тут проводиться не лише лікувально-консультативна робота, але і навчання персоналу закладу.
На сьогоднішній день лікарня розгорнула широкий комплекс відділень, включаючи реанімацію, відділення патології та хірургічне відділення. Все це робиться для того, щоб забезпечити неперервне, ефективне та успішне лікування дітей.
У серпні 2023 року після проведення операцій у лікарні Руднєва у Дніпрі погіршився стан пацієнтів. Загалом йшлося про 11 постраждалих – 5 дорослих та 6 дітей. Усі вони мали різні діагнози і різні операції. Попередньо погіршення стану пацієнтів пов’язували з тяжкою побічною реакцією на медпрепарати для наркозу.
Усіх пацієнтів, стан яких погіршився, перевели до інших установ, а діяльність лікарні Руднєва тоді тимчасово припинили вперше. 11-річний Ілля Шишаков помер 12 серпня. Хлопчику раніше проводили нескладну косметичну операцію. 16 серпня не стало також 32-річного військового Руслана Коріхова. За попередньою інформацією, йшлося про знеболювальне з діючою речовиною «Пропофол», яку отримували всі постраждалі того дня. Факти загибелі людей розслідують.
У листопаді вже вдруге зупинили проведення операцій у закладі – на два тижні. Тоді ж стало відомо про смерть третьої людини, якій у серпні робили операцію у лікарні Руднєва. У ніч із 13 на 14 листопада у Харкові померла 41-річна Карина Кравчун. За життя жінки билися понад 3 місяці у лікарнях Дніпропетровської та Харківської областей. Але з грудня минулого року ліцензію лікарні відновили.
