Назви головних дніпровських островів у всіх на слуху: Монастирський, Шевський, Зелений. Найвідоміший Монастирський, один із духовних центрів міста. За легендою, його відвідав апостол Андрій Первозванний та поставив там хрест. А зовсім поруч, на північний захід, знаходиться острів-привид, який 70 років тому остаточно занурився на річкове дно. У спеку, коли рівень води у Дніпрі трохи спадає, на цьому місці можна побачити характерне брижіння. Історики жартують, що це колишній Чортовий острів хоче піднятися, але вже не може…
Ще сторіччя тому на північ від Монастирського (Комсомольського за радянських часів) острова вздовж правого берега річки до Нового мосту тяглася широка піщана коса. На старих картах до 1917 року позначена як «острів Попова коса». А на планах Єкатеринослава кінця XVIII — початку XIX століть це місце називалося «Чортовим островом».
Звідки взялася така назва? Однозначної відповіді досі знайти не вдалося. Ймовірно, з цим островом пов’язувалися легенди мешканців слободи Половиці та раннього Катеринослава. Але однозначно у свідомості городян біля острова була певна містична функція. І це місце мало погану славу.
На одному з планів Катеринослава 1792 року, що зберігається у військово-історичному архіві Москви, це місце позначено дуже зловісно — «острів Пекло». Чому? Цій загадці вже понад двісті років.
Цікаво, що Чортов острів ще в XIX столітті сильно змінював свої контури. Однак це пов’язано не з нечистою силою, а з особливостями течії річки. На планах кінця XVIII століття видно лише невеликий овальний шматочок суші на захід від Монастирського острова. До кінця XIX століття Чортовий острів поступово «віддрейфував» на схід і перетворився на піщану косу. Фактично він був піщаною мілиною, на планах Катеринослава до 1917 року позначену як «острів Попова коса».
До тридцятих років XX століття колишній Чортов острів остаточно перетворився на просту піщану мілину. Але вночі деякі, як і раніше, спостерігали в цьому районі дивні свічення, а у водяних воронках поблизу, як і раніше, тонуло безліч човнів.
У 1931 році, під час останньої катастрофічної повені, Чортов острів виявився повністю затоплений. Остаточно він пішов під воду через рік — 1932-го, після зведення греблі Дніпрогесу. Однак «чортовщина» на цьому не закінчилася, острів ще раз нагадав про себе.
На початку війни, 18 серпня, Дніпрогес висадили в повітря, і вода в межах Дніпропетровська зійшла. Тоді Чортов острів знову з’явився з води, це добре помітно на німецькій аерофотозйомці 1941 року. Один із планів часів окупації знову зафіксував місце під ім’ям Popowa Kossa. І тільки в 1948 році, коли після відновлення Дніпрогесу водосховище знову заповнилося, острів з моторошною назвою зник під водою. Цього разу назавжди.
Сьогодні він спочиває на дніпровському дні прямо навпроти найжвавішої ділянки Набережної та Фестивального причалу. Періодично, коли вода в Дніпрі спадає, острів знов показується з-під води, хоча і не у повному своєму розмірі.
