У радянські часи Дніпро було закритим індустріальним містом, і тому з творчою неформальністю у нас було доволі сутужно. Але, можливо, саме цим і пояснюється те, що після падіння шор соціалізму та комуністичної ідеології Дніпро буквально вибухнуло талантами у різних сферах музики. І хоч через виклики війни та економічну ситуацію багато музикантів-дніпрян виїхали до Києва, Львова чи за кордон, заснувались і вперше прийшли до успіху вони прийшли все ж у Дніпрі.
На початку 1990-х саме наше місто стало буквально епіцентром електронного андеграунду. Клуби й промогрупи, як Bios під проводом Dj Vanya, влаштовували вечірки всюди – від недобудов до крематорію. Дніпро здобув славу столиці драм-н-бейсу: щомісячні івенти збирали до 2 тисяч людей, а фестивалі привозили світових зірок. Культовим осередком став клуб «Плотина», де артдиректором був Dj Tapolsky – піонер українського драм-н-бейсу, який пізніше заснував лейбл «Фрагменти звукозапису» в Києві.
Паралельно розвивалися й інші сцени. Діджеї Arseniy, Sender, Donatas і Binokl заполонили радіоефіри, а Дмитро Ніколаєнко (нині засновник лейблів Muscut і Шукай) експериментував з ембієнтом і нойзом. Потім все це трохи пішло на спад, оскільки більшість талановитих артистів перебралася до столиці. Тим не менш, таланти в цій сфері продовжили з’являтись.
Варто згадати наприклад Kozak Siromaha – етнопроєкт Олександра Люббоженка, який із лейблом Enko здобув популярність після «Голосу Країни». Його музика – це козацькі пісні в сучасній обробці, що передають дух волі. До сольної кар’єри Олександр був у хіп-хоп-гурті ДНД («Дніпропетровська Дітвора») і виступав із Bboy Bulka на Intercity Live.
Його альбоми поєднують фольклор із електронікою, а концерти – це енергія козацького духу, поєднана з сучасним драйвом та енергією. Перебуваючи на них, можна буквально відчувати імпульс сили та гордості, а також захоплення майстерністю музиканта, помноженої на українські традиції.
Ще не можна не згадати про DZ’OB – експериментальний колектив із Дніпра, заснований у 2015 році, що поєднує академічну музику з електронікою. Почавши з перекладення хаусу на оркестрову мову, гурт створив унікальний еклектичний стиль, де Шнітке й техно існують в одному просторі. Їхні ЕР – «DZ’OB» (2016), «Basement Suite» (2017), «Beings for Throbbing» (2018) – і реліз «Deconstruction» із колабораціями показують, наскільки сміливо експериментують ці виконавці.
От якраз в цьому стилі грає один з найпопулярніших дніпровських гуртів, а саме Громадянин Топінамбур, заснований у 2000-х. Самі артисти називають свій стиль «театром жорсткої естради». Їх творчість завжди завойовувала прихильників олдскульним підходом і живим звучанням. У 2022 році гурт українізував назву й випустив сингли про війну, а троє учасників пішли в ЗСУ.
Також, якщо говорити про дніпровську рок-сцену, варто згадати і МеріЛінор. Заснований він був Ольгою Кузнєцовою (TJ Hinako) та Сергієм Шинкаренком (Rain) у 2017-му. Музиканти характеризують свій стиль як nerd-punk. Доречі, вони знімали свої кліпи у Дніпрі, можете трохи почитати про це тут.
Kadnay, заснований у 2012 році Дмитром Каднаєм і Пилипом Коляденком, – один із найуспішніших інді-поп-гуртів України. Їхній доробок – альбом «Відчуваю» (2018), три ЕР і номінації на Yuna, Золота Жар-птиця, Best Music. Гурт дійшов до півфіналу Нацвідбору-2017 і фіналу-2018 на Євробачення.Гурт відомий стильними кліпами й виступами за кордоном, а їхній трек «Відчуваю» став саундтреком до серіалу.
Ще один гурт, який точно варто загадати — це Кімната Гретхен. Його засновано в 2008 році, і це яскравий представник центральноукраїнського інді-року, що поєднує брит-поп, гранж, електроніку й поезію. За 17 років гурт видав п’ять альбомів, об’їздив Україну й записав саундтреки до фільмів, за даними rap.ua. Їхній альбом «Сніг» (2016) критики назвали “зимовою класикою інді”.
Сьогодні гурт фокусується на благодійних концертах для ЗСУ й випускає сингли, наприклад «Місто» (2024), натхненний війною. З менш відомих гуртів можна згадати ZAGREB. До Хорватії він не має жодного відношення, зате прямо відноситься до інді-жанру і мають вже 4 мініальбоми та два лонгплеї, що доволі непогано як для гурту з 2016 року. В інді вони додають трохи фанку, постпанку та електроніки. Звучить цікаво, послухайте.
Ембієнт-дует Ігоря Ялівця та Сергія Ягоди, заснований у 2009 році під назвою Gamardah Fungus створює музику для медитацій і споглядання Всесвіту. Їхній альбом «To The Stars And Back» – це подорож звуками, створена в колаборації з режисерами й художниками. Дует виступав на Конструкції й у Module, зміцнюючи репутацію Дніпра як осередку експериментів.
Так що якщо шукаєте хорошу музику для медитацій, то вам точно сюди. Ті хто слухав, кажуть що ти буквально відчуваєш себе під час польоту в космосі. Ми не літали, не знаємо з чим порівняти, але послухати точно варто.
На самому початку повномасштабної війни став дуже відомий репер jockii druce . Його трек «Шо ви браття» став буквально гаслом і гімном того часу, коли люди змогли сплотитись перед російською агресією, згуртуватись у допомозі та боротись з окупантами та зневажати їх. Успіх закріпили ще треки «боі стули пельку» та «будем снідать». Потім він на певний час заліг на дно після інтерв’ю, де прозвучали спірні моменти щодо необхідності та результативності від кенселінгу російської культури і взагалі всього російського. Але нещодавно артист знов активізувався, тому є що почути.
Що ж до warнякання, то це проєкт Антона Слєпакова та Андрія Соколова, який став одним із найглибших мистецьких відгуків на повномасштабну війну. У березні 2022 року Антон Слєпаков зумів знайти слова – точні, без пафосу, – що закарбували реальність воєнного часу. Андрій Соколов доповнив їх електронним саундом, який не перетягує увагу, а підсилює емоційне занурення, створюючи атмосферу, що пробирає до мурашок. Альбом warнякання за два роки отримав широкий розголос: відгуки з’явилися в більшості українських медіа, що пишуть про музику, а в 2023 році проєкт здобув премію «Золота Зоря» від Ліруму в номінації «Найкращий альбом».
