Певно, в дитинствіви читали читали цю повість, яка так і називалась – «Острів загиблих кораблів». У Дніпрі теж є свій такий острів. Звісно, іспанських галеонів з золотом тут немає, як і колишніх німецьких підводних човнів. Але дещо цікаве все ж наявне.
Якщо зупинитися на Старому мосту у напрямку Правого берега і подивитися праворуч, можна побачити острів. Той, що трохи далі за Червоний водник. Він набагато більший і довший — називається острів Файнберга. Біля його берега вже кілька років дрейфує іржаве судно. Раніше їх було кілька-два чи три, але частину з них перетягли на сушу. А зараз залишилося лише одне – «рятувати» його вже просто немає сенсу.
Незважаючи на свій «іржавий» зовнішній вигляд, судно дуже гармонійно доповнило краєвид. Корабель затонув у річковій воді – його оточують яскраво-салатові латаття, а на тлі видніються зелені дерева.
Чому корабель тоне – невідомо для більшості днпрян. В очах багатьох це просто іржаве судно, яке наче застигло у воді. Тепер йому залишається лише бути фотомоделлю, і ніколи більше воно не піде водами Дніпра. Насправді ж, вік цього корабля не такий вже і великий.
Судна «Каштан» (проект Д-055) були призначені для експлуатації на річці Дніпро. Спроектувало їх конструкторське бюро підприємства «Ленінська кузня». Загалом було збудовано 29 таких теплоходів, і більшість експлуатувалася в українській столиці.
З нормативних тридцяти років експлуатації «Каштан-8» відпрацював 12 — такі дані «Адміністрація речпортів» наводила 2016-го. Тоді судно мали намір списати та здати на металобрухт, підрахувавши, що за 65 т можна виручити 195 тис. грн.
2019-го «Адміністрація річкових портів» визначила підрядника на водолазно-технічні роботи з підняття теплохода за 74,4 тис. грн. — Харківську фірму. Але, мабуть, із цим не склалося. Як зазначалося в документації, на той момент під водою знаходилося понад 70% судна, зокрема його носова частина.
Дніпровський «Каштан», який зараз «лежать» неподалік острова Файнберга в АНД районі, збудували 1984-го в Запоріжжі, на місцевому суднобудівно-судноремонтному заводі. Він розвивав швидкість 24 км на годину, і був оснащений двома дизельними двигунами. Цей «річковий трамвай», згідно з проектом, міг вмістити понад двісті пасажирів та обслуговувався екіпажем із трьох осіб. Востаннє судно ремонтували двадцять років тому, далекого 1991-го.
З нормативних тридцяти років експлуатації «Каштан-8» відпрацював 12 — такі дані «Адміністрація речпортів» наводила 2016-го. Тоді судно мали намір списати та здати на металобрухт, підрахувавши, що за 65 т можна виручити 195 тис. грн.
2019-го «Адміністрація річкових портів» визначила підрядника на водолазно-технічні роботи з підняття теплохода за 74,4 тис. грн. — Харківську фірму. Але, мабуть, із цим не склалося. Як зазначалося в документації, на той момент під водою знаходилося понад 70% судна, зокрема його носова частина.
Наявні великі ділянки облущеної фарби, котрі покриті іржею. Корпус судна знаходиться в напівзатопленому стані, потребує підйому та дефектації після підйому в док і виконання великого об’єму ремонтних робіт в доці по підводній та надводній частині корпусу.
Звісно, якірне, рульове, швартові пристрої потребують капітального ремонту. Насоси і арматура потребують доукомплектації та капітального ремонту.
Головні та допоміжні двигуни потребують доукомплектації та капітального ремонту. Електро-радіо-навігаційне обладнання: електрообладнання потребує дефектації та ремонту (ГРЩ, АРЩ, районі щити, трансформатори, перетворювачі, генератори тощо).
Системи освітлення, система розеток, суднові кабельні траси потребують дефектації та ремонту з часткової заміною. Суднова система сигналізації, суднова автоматика потребують ремонту (АПС головних і допоміжного двигуна, суднових систем та систем захисту, манометри, прилади контролю, датчики тощо).
Крім того, сигнальні засоби, навігаційне обладнання, радіообладнання (сигнально-розпізнавальні ліхтарі, компас магнітний КМ-100-2, головна УКХ-радіотелефонна станція «Кама-Р») — потребують ремонту та доукомплектації у відповідності до вимог класифікаційного товариства. Обладнання пасажирських та санітарних приміщень потребують повної заміни склопакетів, пасажирських крісел, заміни обладнання в санітарних приміщеннях.
Мав відбутись тендер з продажу корабля. Дата призначена була заздалегідь – березень 2022 року. Тому, думаємо, ви вже зрозуміли, що торги так і не відбулися. Тому колишній корабель, що наразі більше нагадує металобрухт, поки не знайшов нового власника.
Скоріш за все, колись його таки продадуть якійсь приватній фірмі. Про ремонт корабля мова не йде, тому його поріжуть на металобрухт.
