Сьогодні мало хто згадає, який лікар був першим в нашмоу місті. Втім, ім’я Карла Роде і справді заслуговує на повагу і добру пам’ять не тільки через це. Він дав ім’я одному з міських топонімів, а також заснував за суттю санітарну службу в тодішньому Катеринославі. Тому розкажемо про все по порядку.
Про перші роки Карла Роде мало що відомо. Ми знаємо лиш, що походив він з одного з численних німецьких князівств та держав. Так само у Німеччині він і отримав медичну освіту. З цим солідним багажем Роде приїжджає до тодішньої Російської імперії.
Чому саме сюди? Справа в тому, що в тодішній Німеччині було доволі важко реалізувати себе. Конкурентів на місце лікаря було багато, і всі вони мали приблизно однаково високий рівень освіти та підготовки. Імператриця Росії знала про це, бо сама була німкенею за походженням. Тому вона активно запрошувала до нових територій імперії колоністів з різних країн, зокрема і з Німеччини.
Щоб заохотити переселенців ризикнути та відправитись за тисячі кілометрів від рідного дому, були передбачені чималі льготи та привілеї. Також їм пропонували всіляку допомогу, у тому числі і грошову, а також звільнення від багатьох обов’язків (наприклад, військової служби).
Саме одним з таких переселенців і був Карл Роде. Перші згадки про цього лікаря стосуються 1787 року, коли він допоміг хворим посадовцям у Криму. При цьму Роде розкритикував попереднє лікування паціентів двома іншими лікарями, яке не призвело до полегшення чи навіть стабілізації їх стану.
Ця історія трапилась на очі місцевому губернатору Василю Каховському. Той оцінив здібності лікаря, і взяв його до себе особистим ескулапом. Дуже швидко Роде зміг зарекомендувати себе, врятувавши Каховського від лихоманки.
У наступному, 1788 році Каховський отримує пост голви Катеринославського намісництва. Разом із посадовцем за ним їде і особистий лікар. Так Карл Роде опинився у нашому місті.
Прибувши на місце, Роде зміг зайняти і ще одну посаду, окрім посади особистого лікаря губернатора. Справа у тому, що інспектор Лікарської управи теж ще не був призначений. Ця посада передбачала контроль за розгортанням всієї медичної системи Катеринослава.
Роботи в цьому відношенні у Карла Роде було дуже багато. Він був по факту єдиним фаховим спецалістом, який підходив до лікування людей з точки зору тогочасної науки, а не як шарлатан. Зокрема, він розпочав практику збирання лікарських рослин, а також заснував невеличку ділянку для їх вирощування. Вона розміщувалася в окремій балці, яку люд прозвав Аптекарською. Ця назва збереглася і донині.
Окремим викликом став невеличкий землетрус 1793 року. Тоді багато людей, що раніше не стикалися з подібним природним явищем, втратили свідомість. Тому у Роде було багато роботи, щоб привести всіх до ладу.
Василь Каховський помер у 1794 році, і для Карла Роде наступили складні часи. Треба було довести свою необхідність наступникам Каховського, і німець заповзято почав це робити. Він лікував не тільки високопосадовців, але і простих громадян міста. Це дало йому добру славу, лікаря Роде згадували ще десятки років після смерті. Притому, бідняків Роде лікував безоплатно, а гроші брав лише з багатих, і тільки для того щоб мати змогу допомагати нужденним.
Втім, безхмарним життя Роде в Катеринославі назвати не можна. Відомі його фінансові проблеми. Так, лише в 1795 р. він зміг отримати платню за 1791 р. Разом з тим влада цінувала лікарську діяльність Роде. Так, наступник Г. О. Потьомкіна князь П. О. Зубов подарував у 1792 р. колезькому асесору Роде 6300 десятин землі та 33 душі кріпаків.
З ім’ям Роде пов’язане і створення в Катеринославі комітету з щеплення проти віспи. Він був
одним із чотирьох офіційних осіб, уповноважених організувати та зробити щеплення населенню губернії. Ця практика мала поширитись і на колонії Катеринославщини. Зайве говорити, якій небезпеці наражав себе Роде будучи єдиним медиком у складі комітету. Йому самому доводилося проводити щеплення в регіоні, де вже лютувала віспа, забираючи життя тисяч людей. Завдяки
цьому життя багатьох людей було врятовано.
Не один десяток років прожив Роде у Катеринославі. Він був не лише глибоко порядною людиною, чудовим лікарем (першим губернським лікарем), але й гарним фармацевтом, автором «порошків Роде», які мали широке застосування на початку ХІХ століття. Їх склад, нажаль, не зберігся, тому нічого конкретного про них нам не відомо.
Карл Роде не залишив заповіту чи якогось посмертного розпорядження. Спадкоємців у нього теж не було. Його будинок після смерті не один раз перепродавався, до наших часів він, нажаль, не дійшов. Сучасники описували його як дерев’яну двоповерхову будівлю.
Помер Карл Роде 11 березня 1821 року. Поховали його на кладовищі німецькох колонії Йозефсталь, встановивши надгробну плиту. Напис на ній був такий (мовою оригіналу): «Здесь похоронен коллежский асессор, штаб-лекарь кавалер Карл Иванович Роде, живший и скончавшийся в Екатеринославе. Марта 11 дня 1821 года на 75 году от рождения. Вечная память мужу добродетельному, врачу искусному, бескорыстному другу Человечества».
Але досить довгий час місцерозташування могили було невідомим. Кладовище було повністю зруйноване ще у часи Другої Світової. Плити з нього частково знищили, а частково розібрали на господарські потреби. Однак в 1990-х роках один з місцевих жителів приніс в музей плиту, яка виявилась плитою з могили Карла Роде. Зараз вона зберігається в фондах музею ім. Яворницького.
Карл Роде ще чекає достойного вшанування своєї пам’яті містом. У Дніпрі нараз немає жодної вулиці, пов’язаної з його ім’ям, також жоден з лікарських закладів або підрозділів медичного університету не носить його ім’я. Що є доволі дивним, враховуючи вклад лікаря в історію Дніпра.
