Планували, але не збудували: п’ятірка нереалізованих масштабних споруд у Дніпрі

10:34  |  17.05.2023
недобудови Дніпра

Масштабна реконструкція парку ім. Лазаря Глоби, будівництво найбільших в Україні аквапарку та спорткомплексу, величезний зоопарк європейського рівня та сумнозвісне метро – все це проекти «з розмахом», які обіцяли дніпрянам, але яким так і не судилося збутися.

Парк Глоби

Про масштабну реконструкцію парку імені Лазаря Глоби керівництво тоді ще Дніпропетровська заговорило ще наприкінці 2011 року. Згідно з планами, протягом двох років основна частина парку та верхня частина площі 80-річчя Дніпропетровської області мала суттєво змінитися. За словами тодішнього мера міста Івана Куліченка, проект реконструкції було розраховано на два роки – вже до 2014 року городяни мали гуляти в оновленому парку.

Передумовами до розробки проекту стали проблеми з високим рівнем ґрунтових вод, підтопленнями та аварійними деревами. Набридла владі і хаотична забудова території. Основні зміни очікувалися у центральній частині парку – від вул. Сєрова до озера.

Згідно з розробленим проектом, на Фестивальному майданчику, де традиційно взимку встановлюється головна ялинка міста, планувався незвичайний ігровий фонтан, струмені якого нагадуватимуть розміщення планет сонячної системи. Він мав стати заміною вже неіснуючому та списаному на останній сесії міськради VI скликання фонтану «Маленький принц».

Крім того на майданчику обіцяли встановити оригінальний сонячний годинник, облаштувати ігровий зелений лабіринт, а на алеї мали з’явитися скульптури казкових та мультиплікаційних героїв.

Поміж іншим, витратити на це всеі збиралися 21 мільйон грн – до кошторису входили:

  • комплекс заходів з водозниження,
  • обладнання лав та пристрій доріжок,
  • ігрові майданчики для дітей трьох вікових категорій (від немовлят до підлітків),
  • реконструкція зелених насаджень,
  • встановлення малих архітектурних форм,
  • ремонт зовнішнього висвітлення.

При цьому перші 6 мільйонів гривень на зелені насадження та реконструкцію, а також 15 мільйонів на благоустрій та розробку всіх інженерних комунікацій виділили ще у березні 2012 року. Але так нічого і не було зроблено.

Аквапарк

Відкриття аквапарку на районі «Червоний Камінь» мало відбутися ще у 2012 році – конкурс на його будівництво у 2009 році за словами тодішніх керівників міста виграла якась австрійсько-швейцарська компанія. Але «суперсучасна ландшафтно-рекреаційна зона відпочинку та розваг», як її назвали автори ідеї та проекту, у Дніпропетровську так і не з’явилася.

Треба сказати, плани з будівництва були грандіозні: на острові, площею 56 га мали розташуватися п’ятизірковий готель у вигляді бунгало з концертним залом і майданчиками для масових видовищних заходів, зимовий та літній аквапарки з басейнами та атаркціонами, зони для заняття спортом та відпочинку. гольфклуб, яхтклуб, зона тихого відпочинку та паркування. Передбачалося обслуговувати півтора мільйони відвідувачів на рік.

Будівництво цього гіганта, який мав стати наймасштабнішим в Україні, мало розпочатися ще 2011 року, а технологічний проект розроблявся в Іспанії. Але все так і залишилося лише у планах.

Ландшафтний парк та зоопарк

Влітку 2010 року у Дніпропетровську знову порушили тему створення повноцінної зоозони у Тунельній балці замість тимчасового невеликого зоопарку на Комсомольському острові. Власне проект великої зоозони площею 110 га в Тунельній балці був розроблений ще в 1986 році, але реалізувати його не вдалося і перших тварин помістили в тимчасовий парк на острові. А як відомо, немає нічого постійного, ніж тимчасове.

У 2007 році архітектор Вадим Козлов безоплатно, як подарунок місту, розробив новий проект, тим більше що згідно з генеральним планом міста, у Тунельній балці і має розташовуватися ландшафтно-рекреаційна зона. Ось тільки з будівництвом знову вийшла затримка – проект некомерційний і має фінансуватися державою, а той має пріоритетніші питання, які потребують вкладення коштів. Тоді було вирішено залучити комерсантів, щоб зрушити справу з мертвої точки – так пояснили городянам появу у балці спортивно-розважального комплексу «Лавіна». А от обіцяного зоопарку городяни так і не дочекалися.

Метро

Будівництво метро для Дніпра тема дуже важка, адже воно як валізка без ручки: і нести важко, і викинути шкода. Тільки у випадку з метро – і добудувати будувати грошей немає, і утримувати збитково. Перші шість станцій було відкрито 20 років тому, 29 грудня 1995 року і з того часу довжина Дніпровського метрополітену залишається стабільною. Змінюються лише плани чиновників щодо того, як виглядатиме подальша схема і які станції треба було б добудувати насамперед. Та й політики не забувають у передвиборчі обіцянки включати розвиток метро у Дніпрі.

Отже, сьогодні, як і 20 років тому, на метро можна дістатися центрального вокзалу до житлового масиву Комунар і назад. Тож користуються ним мешканці лише кількох районів правого берега. А проект був спочатку, безумовно, масштабний та зручний.

Наприклад, у 1980 році у Дніпропетровську планували будівництво чотирьох ліній метро, дві з яких проходили б уздовж лівого та правого берегів, а ще дві – з’єднували б їх. Ключові пересадочні вузли планувалися на площах Вокзальної та Леніна, а також на вул. Робочої. Станції метро виходили б на ж/м Тополя, вул. Героїв Сталінграда, вул. Титова, вул. Криворізьку, пр. ім. газети Щоправда і т.д. Але ситуація змінилася і плани суттєво спростилися.

Будинок-міст

Що таке «Дім-міст»? Будинок-міст – конструкція висотою 36 метрів. За задумом, гігантська будівля мала йти від підніжжя монумента «Слави» і закінчуватись на території комплексу Bartolomeo Resort Town. Конструкція могла б стати своєрідним пішохідним переходом, що дозволяє городянам спуститись прямо від монумента Слави на набережну Дніпра.

Архітектори «Дом-Мост» — Вадим Козлов, Ігор Задоя та Леонід Супонін. Ідея концепції прийшла команді ще 30 років тому, але 1990-го вона була надто незвичайною. Реалізувати проект на той час так і не вдалося.

Если вы нашли опечатку на сайте, выделите ее и нажмите Ctrl+Enter

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: