Коли річковий вокзал Дніпра ще добудовувався, постало питання про благоустрій площі біля нього. Щоб вирішити це питання, було організовано спеціальний конкурс на розробку проекту. Якими були пропозиції учасників конкурсу, і про кого при його проведенні забули – розкажемо в цьому матеріалі.
Серед учасників було доволі бігато представників профільних проектних організацій. Серед них були:
Кожна організація запропонувала свій власний погляд на благоустрій площі. При цьому у кожному проекті враховувались як константи дві вже майж збудовані на той час будівлі: власне сам річний вокзал та готель «Парус».
Окрім цього, явно заважала будівля хладокомбінату. Вона перегороджувала вулицю Горького (зараз – Княгині Ольги) і тим самим порушувала зв’язок міста та набережної, а заразом – і з майбутньою площею. Тому у всіх проектах передбачалося знесення будівлі.
Першу премію отримав проект Гіпрограда. Він передбачав оформлення простору між «Парусом» та річвокзалом у вигляді різноманітних архітектурних елементів та своєрідних терас.
Зелені зони були представлені газонами, від посадки дерев було вирішено відмовитись. Також було заплановано побудувати додатковий об’єкт на воді, подібний до вже існуючого ресторану «Поплавок».
Другу премію отримали спеціалісти Дніпрогромпроекту. Вони непогано знали недоліки своєї набережної зони, і вирішили використати це. Проміжок між отелем та вокзалом був засаджений цілою системою зелених насаджень. До того ж, передбачалось сформувати і специфічний рельєф місцевості. Все це разом повинно було надати цьому району представницький вигляд.
Третє місце зайняв проект з Харкова. Спецалісти цієї установи запропонували використати видозмінену вісь самої набережної. Вона робила різкий поворот перед вокзалом за кілька сотень метрів, що давало змогу оглядати саму будівлю.
Усі ці проекти об’єднувало те, що безпосереденьо перед вокзалом передбачалось організувати транспортну розв’язку. Її схеми трохи відрізнялись одна від одної, але не були достатньо деталізовані. Те, як поєднати між собою Набережну та вул. Горького тоді так і не вирішила жодна з проектних організацій. Але були і ті, про кого забули…
Так сталося, що авторів проекту вокзалу не було ані серед учасників конкурсу, ані серед членів журі. Тому їх пропозиції та зауваження так і не були почуті. В. Веснін пропонував вирішити питання руху автомобілів та пішоходів за допомогою великої кільцевої розв’язки. Також пропонувалося побудувати естакаду та підземний перехід.
До реалізації всіх цих проектів, нажаль, справа так і не дійшла. Скоро економічна криза в тодішньому СРСР не залишила шансів на реалізацію подібних машстабних проектів. Залишився не добудованим і сам готель «Парус», який повинен був скласти ансамбль разом із будівлею річвокзалу. Певною мірою якраз дійшов до реалізації саме ескіз Весніна. У сучасному вигляді площі можна явно відзначити його вплив.
Доречі, і з цим будівництвом теж все сталося не так, як гадалося. За проектом в оформленні будівлі передбачалося використовувати доломіт з Естонії. Але його «дістати» не вдалося з різних причин. Тому при будівництві використали втричі дешевший доломіт з Інкерману. Проти цього рішення протестував весь авторський колектив, але їх так і не послухали. Наслідком стала втрата будівлею своїх проектних естетичних якостей у доволі швидкі строки. Втім, враховуючи подальшу долю будівлі, доломіт з Естонії навряд чи їй би допоміг…
