Сьогодні виповнюється рік початку масштабної війни Росії проти України. Давайте разом згадаємо, як ми зустріли цей день, яким він був, наші відчуття – і зрозуміємо, як змінилось місто, і як змінилися ми самі за цей час.
23 лютого, напередодні, було введено в дію рішення РНБО про призов до війська резервістів першо ї черги, біля територіальних центрів комплектування з’явились черги з колишніх військовослужбовців та ветеранів антитерористичної операції. Також було введено режим надзвичайного стану на всій території України.
У цей день мер міста, Борис Філатов опублікував офіційне звернення до мешканців міста. У ньому, зокрема, говорилося:
Ми не потребуємо ні підтримки, ні тим більше допомоги сусідньої держави з її хворими імперськими амбіціями і викривленою реальністю (…) Ми нікому не віддамо те, що ми створили. Місто наших надій та майбутнього наших дітей. Місто, яке хоче миру, але готове захищати себе та своїх людей»
Ситуація в місті була доволі тривожна, оскільки повідомлення про можливий початок вторгнення лякали багатьох. Також, як пригадуємо, з Києва у той час вже виїхали майже всі іноземні дипломати та представники, було припинено польоти всіх авіакомпаній.
Після опівночі в загальнонаціональний ефір та в інтернеті вийшло звернення президента Зеленського. Воно здебільшого призначалося для росіян, в ньому президент намагався донести до мешканців сусідньої країни, що їх тут ніхто не чекає і у разі агресії українці будуть чинити спротив.
Ті хто не спав, бачать, мабуть, перші постріли війни. Приблизно о 4:01 на відео з КПВВ «Каланчак» можна було бачити, як почався обстріл прикордонного пункту, на який зайшли російські військові. Почалася повномасштабна агресія. Водночас з’явились відомості про обстріл Чаплинки.
Приблизно о 4:50 почалася трансляція звернення російського президента. Він оголосив про початок «спеціальної військової операції» і назвав Україну історичною територією РФ.
Приблизно з 5 до 6 ранку в Дніпрі починають гриміти вибухи. Це був масштабний ракетний та авіаційний удар, який нанесли російські військові за наказом свого командування. Багато хто у цей час ще спав та не одразу прокинувся, тому про надзвичайні події місто дізналось не одразу.
Було оголошено військовий стан, та розпочато мобілізацію. Містяни чули незвичні звуки в повітрі, це був наслідок роботи авіаційних та ракетних двигунів. Над містом з’явилась українська авіація.
Приблизно за двадцять хвилин на сьому мер звернувся до дніпрян. Філатов попросив не панікувати, і пообіцяв повідомити рівень загрози безпосередньо для Дніпра трохи згодом. Також мер додав, що ніхто не міг передбачити такий рівень цинізму, але запевнив що не зважаючи ні на що – всі на місці, керівництво міста працює і нікуди не втікає.
В цей же час продовжуються вибухи, зокрема у Придніпровську. Вони були пов’язані з атакою на військові склади, що знаходились неподалік.
О восьмій мер знову вийшов на зв’язок, і повідомив що школи та дитячі садки будуть зачинені, вести дітей туди не потрібно. Всі дорослі повинні бути або вдома, або на роботі.
Цивільні об’єкти міста у цей ранок атаковані не були. Дніпряни лише чекали новин про те, що відбувається навколо, а також в інших регіонах країни. У цей час гриміли бої в Херсонській, Сумській та Харківській області. Також точились бої і в зоні ООС. Було оголошено, що Україна закриває свій повітряний простір.
Більшу паніку викликали проблеми з банкінгом. Деякі банки не дозволяли користуватись кредитним лімітом на картках, не працювала можливість зняття готівки, також спостерігались проблеми і з інтернет-з’єднанням.
Керівництво держави вийшло на брифінг. Було повідомлено, що ідуть бої по всій лінії фронту, агресор несе втрати в людях та техніці. Приблизно у першій годині прийшло повідомлення про атаку з боку Білорусі на територію Київської області.
В самому Дніпрі ситуація була хоч і напруженою, але в рамках дозволеного. Працювали як АЗС, так і супермаркети, значної паніки не спостерігалося.
Мер міста вчергово звернувся до дніпрян. Було повідомлено, що кожен із представників влади знаходиться на робочому місці. Місто та область працюють разом – створено оперативний штаб, який працює цілодобово.
Я провів чимало переговорів із мерами – Маріуполя, Житомира, Кропивницького, Харкова, інших міст. Ситуація контрольована. Тому давайте не піддаватися паніці. Зберігаємо спокій. Віримо ВСУ – усі разом, спокійно.
За інформацією голови Дніпропетровського облради Миколи Лукашука, об’єкти критичної інфраструктури, пов’язані з ДТЕКом та водою у Дніпрі — повністю під підвищеним контролем охорони. В області немає жодних перебоїв із критично важливою інфраструктурою. Усі лікарні приведені в повну готовність.
Також було проведено брифінг на тему охорони суспільного порядку. Повідомлено, що Дніпропетровська область – одна з найбільш стабільних та безпечних. Також, містяни дізнались що введено комендантську годину з 22 до 6 години як в місті, так і в області.
Під вечір мережа супермаркетів «АТБ» повідомила, що її магазини будуть у подальшому працювати з 8 до 20 години. Розповсюджуються новини про майбутнє відключення електроенергії, але ДТЕК виходить зі спеціальною заявою, спростовуючи цю дезінформацію.
Під ніч містяни чекали продовження ракетних та бомбових ударів, але цього не сталося. Також повідомлялося, що не треба вимикати електроприлади та зменшувати електроспоживання. Справа у тому, що в ніч з 24 на 25 лютого Україна приєднувалася до європейської енергетичної системи і відключалася від російсько-білоруської. Російські сили інформаційно-психологічних операцій намагалися розповсюджувати панічні повідомлення та чутки, що ці дії викличуть низко техногенних проблем.
Але українські енергетики відмінно впорались із своїм завданням. Більша частина людей навіть не помітила жодних змін. Спокійно було і у самому Дніпрі.
Також до дніпрян звернувся Михайло Лисенко. Він повідомив, що в Дніпрі вдосталь як продуктів, так і палива, а також інших необхідних товарів. Не треба панікувати та робити поспішних покупок та запасів.
Трохи згодом повідомили, що з 23:55 проїзд у метро Дніпра є безкоштовним. Також цілодобово відкритий доступ на станції метро, які можуть бути використані у якості бомбосховищ. На цьому перша доба нової реальності для Дніпра добігла кінця.
Перша доба повномасштабної війни була лякаючою, але дніпряни в цілому і влада міста гідно витримали цей екзамен. В місті не було фактів паніки, істерії та мародерства.
Попереду буде формування частин територіальної оборони, нові удари росіян, загибель цивільних та втрати на фронті – але жодні проблеми не зламали волі жителів міста до боротьби та спротиву, який триває і досі і буде продовжуватись до самої перемоги.
