Будівлі цієї школи більше сотні років, хоча можливо, про це і мало хто здогадувався. Тут завжди знаходився навчальний заклад, хоча свою приналежність він змінював неодноразово. А нещодавно нарешті трохи змінилась на краще і сама будівля колишньої гімназії. Втім, про все по порядку.
У 1908 році за підтримки Катерининської залізниці її службовцями було створено товариство устрою селища Катерининський. У цьому року суспільством купується в А. Жирова ділянка землі площею 189 десятин 184 саженів, розташована при станції «Ігрень» по обидва боки річки Маячка. На лівому березі річки було розплановано 28 кварталів Катерининського Нижнього селища, а праворуч — 33 квартали Верхнього.
Бюджет товариства благоустрою формувався із спеціального самооподаткування на землю (1,6 копійок з сажні) та благодійних внесків. У цілому нині він досягав досить великої суми 11 000 карбованців на рік.
З вересня 1910 року у селищі коштом, зібрані для благоустрою, було відкрито початкова школа. У 1911 р. суспільство прийняло принципове рішення про будівництво школи-церкви, але тоді змінило його, вирішивши, що селищу необхідна гімназія. Можливо, що на зміну думки суспільства вплинуло рішення Новомосковського земства про будівництво у селищі двокомплектної земської школи в 1914 року і, у разі потреби, спорудження ще однієї школи в 1915 році.
Проблема початкової освіти, таким чином, мала вирішитися за рахунок земства. Однак у селищного товариства було багато нагальних проблем, тому кошти на будівництво гімназії почали збирати лише з 1913 року.
З початком Першої світової війни загальні збори ухвалили рішення призупинити будівництво, адже всі кошти були спрямовані на військові потреби та пожертви. Попри фінансові труднощі, селищна громада навесні 1915 року вирішила відновити будівельні роботи. Було ухвалено завершити зведення лише однієї будівлі – чоловічої гімназії. Жіноча ж гімназія, ймовірно, продовжувала діяти в орендованих приміщеннях, однак існувала недовго. Значні витрати на спорудження змусили громаду ухвалити безпрецедентне рішення – створити змішану гімназію, де навчалися б хлопці й дівчата разом.
Будівництво фінансувалося за рахунок пожертв жителів селища, працівників Катерининської залізниці, службовців, а також приватних осіб і організацій з міст Катеринослав і Новомосковськ. На момент завершення через значне подорожчання матеріалів і робіт під час війни загальна вартість будівлі разом із обладнанням сягнула величезної суми – 150 000 рублів. Це сталося навіть попри те, що початковий проєкт значно скоротили, і зведена будівля мала лише півтора поверхи.
Урочисте освячення гімназії відбулося 16 грудня 1916 року. Церемонію провів ректор Катеринославської духовної семінарії отець Кречетович разом із отцем Соколовим, який був призначений викладачем Закону Божого. Директор гімназії Іван Звєрєв під час промови наголосив, що «нова будівля – це не результат надлишку коштів, а плід тяжкої праці простого народу, який віддавав останній шматок хліба заради освіти».
У гімназії функціонували п’ять основних класів, два паралельних і два підготовчих. До 1919–1920 навчального року планувалося відкрити шостий, сьомий та восьмий класи, щоб зробити навчальний заклад повноцінним. У перший рік роботи до гімназії вступило 355 учнів. Незважаючи на статус селищної школи, лише 169 із них були дітьми мешканців Катерининського селища. Решта 186 учнів приїхали з навколишніх населених пунктів, таких як Амур, Нижньодніпровськ, Одинківка, Новоселівка, колонія душевнохворих і Синельникове. Цікавим є той факт, що 150 учнів належали до селянських родин.
Існування гімназії тривало недовго. У 1920 році її було перетворено на школу соціального виховання в селищі імені Карла Маркса, яке до того часу не лише змінило назву, а й стало районним центром. Через кілька років заклад передали під управління залізниці, зробивши його відомчою школою. У 1950-х роках школу повернули під управління районної влади, але ненадовго. Вже з 1959 року вона фігурує як міська школа Ігрені. А в 1979 році, після приєднання Ігрені до Дніпропетровська, заклад увійшов до загальноміської системи освіти. Саме тоді школа отримала сучасний номер – 122.
У 2021 році будівля школи пережила капітальний ремонт. Це робилось в рамках програми «Велике будівництво». Потреба в ремонті назріла дуже давно, адже будівля жодного разу капітально не ремонтувалася. Тепер було повністю відремонтовано та утеплено дах та фасад, проведено нові комунікації, звісно змінилась на краще школа і зсередини.
