Наразі десантники з Дніпра є одним з найшанованіших підрозділів ЗСУ, що боронять нашу країну з 2014 року. Але історія бригади йде ще з 1993 року, і заснована була зовсім в іншій області – Одеській. Сьгодні ми згадаємо історію підрозділу.
У 1992 році після розпаду Радянського Союзу 217-й Гвардійський парашутно-десантний полк, нагороджений Орденом Кутузова III ступені, перейшов у підпорядкування Міністерства оборони України. Згідно з розпорядженням Міноборони, до 1 грудня 1993 року місто Болград Одеської області мало бути місцем формування 1-ї аеромобільної дивізії Збройних сил України на базі колишньої 98-ї дивізії, а з 217-го полку — мала бути створена 25-ю окрема повітрянодесантна бригада.
7 травня 1993 року процес формування нової бригади розпочав Василь Мостика, який тимчасово виконував обов’язки командира бригади та раніше обіймав посаду заступника командира — начальника парашутно-десантної служби 217-го полку 98-ї дивізії. 24 травня 1993 року Міноборони України призначило підполковника Івана Альощенка повноцінним командиром 25-ї бригади. Саме Альощенко продовжив процес формування бригади.
5 червня 1993 року особовий склад 1-ї аеромобільної дивізії ЗСУ склав присягу на вірність українському народу. 1 грудня 1993 року завершилася процедура формування 25-ї повітрянодесантної бригади у складі 1-ї аеромобільної дивізії. Починаючи з того моменту, бійці бригади брали участь у міжнародних навчаннях, миротворчих місіях, розмінуваннях та ліквідації наслідків аварій та катастроф.
Від травня по липень 2002 року 25-а повітрянодесантна бригада 1-ї аеромобільної дивізії ЗСУ була переведена до селища Гвардійське у Дніпропетровській області. 16 липня 2002 року другий президент України Леонід Кучма вручив бойовий прапор бригаді та присвоїв їй назву Окремої Дніпропетровської повітрянодесантної бригади. 8 листопада того ж року за наказом міністра оборони України Володимира Шкідченка 25-а бригада була виведена із складу 1-ї аеромобільної дивізії та передана до 6-го гвардійського армійського корпусу.
В період з 1 по 21 грудня 2008 року представники 25-ї бригади брали участь в тестуванні прототипу українського військово-транспортного літака Ан-70. За цей період було проведено 85 експериментальних стрибків для вивчення можливостей апарату.
З метою виконання миротворчих завдань в Косово був сформований польсько-український батальйон на базі 25-ї бригади, який пройшов тренування з травня по вересень 2008 року. З 1 жовтня 2008 року по 15 квітня 2009 року 25 офіцерів, 9 прапорщиків та 113 військовослужбовців бригади, які служили за контрактом, брали участь у миротворчих місіях в Косово.
На кінець лютого 2014 року, коли розпочалася агресія з боку Росії, лише один батальйон з числа 25-ї бригади мав повну боєздатність – 1-й повітрянодесантний батальйон, що активно залучався до участі у різноманітних навчаннях. Бригада виявилася однією з найефективніших у складі Збройних сил України, оскільки менш готові військові частини не мали можливості висунути хоча б невеликий контингент.
У лютому 2014 року розвідувальна рота 25-ї повітрянодесантної бригади ЗСУ вирушила до Криму на навчання, яке проводилося в районі села Перевальне. Під час анексії півострова військовики бригади опинилися оточеними російськими військами. Але десантники зуміли вибратися і повернутися на материк, вже після окупації Криму, зі зброєю та технікою.
У квітні 2014 року неповний 1-й батальйон 25-ї бригади, в якому значна частина військовослужбовців несли контрактну службу, був підсилений батареєю самохідної артилерійської установки 2С9 «Нона» і вирушив на кордон з Російською Федерацією в Донецькій області, поблизу міста Амвросіївка. Вже на місці батальйон був доповнений резервістами.
З 2-го батальйону 25-ї бригади було створено батальйонно-тактичну групу, частину якої направили в Херсонську область, а іншу — на полігон «Широкий Лан» під Миколаєвом. Формування 3-го батальйону 25-ї бригади, крім командної структури, проводилося виключно за рахунок мобілізованих військовослужбовців. У квітні цей батальйон, підтриманий самохідною артилерією, вийшов із місця постійної дислокації відразу після появи угруповання російського терориста Ігоря Стрєлкова-Гіркіна у Слов’янську і вирушив у напрямок окупованого міста.
З початку Антитерористичної операції на Донбасі 25-а бригада була розташована поблизу Слов’янська і захищала Луганський аеропорт. 3 червня 2014 року бригада визволила місто Лиман на Донеччині. Вже 9 червня зведена рота десантників та національних гвардійців обороняла блокпост біля Краматорська.
14 червня 2014 року бойовики «ЛНР», використовуючи ПЗРК «Ігла», збили важкий військово-транспортний літак Іл-76, який здійснював посадку в Луганському аеропорту. На борту літака перебувало 40 десантників 25-ї бригади ЗСУ та 9 членів екіпажу, всі вони загинули.
19 червня 2014 року група бійців звільнила селище Ямпіль і село Закітне в Донецькій області, перекривши шляхи постачання «Слов’янського гарнізону» сепаратистів. Цей подвиг став вирішальним моментом, визначаючим початок кінця сепаратистського владарювання в північній частині Донеччини.
5 липня 2014 року 25-а бригада відбила напад колони важкої техніки проросійських бойовиків на 5-й блокпост під Слов’янськом. У жорсткому бою більшість сепаратистів була ліквідована, а їх техніка стала трофеями або була знищена. Того ж дня десантники, разом з іншими військовими формуваннями, визволили Слов’янськ від сепаратистського контролю.
В кінці липня командування Антитерористичної операції (АТО) доручило 25-й бригаді нове завдання — утримувати околиці міста Шахтарськ в Донецькій області. В ході виконання цього завдання десантники знищили кілька блокпостів сепаратистів і рано вранці 27 липня ліквідували опорний пункт ворога на кургані Могила Гостра, захопивши південно-східну околицю Шахтарська. Під час утримання міста, бійці бригади витримали складний бій проти значно переважаючого чисельно і технічно сильнішого супротивника, допомагаючи прикордонному угрупованню ефективно відступити.
Зранку 31 липня 2014 року десантники здійснили прорив в напрямку траси «Торез-Шахтарськ» з метою зайняття стратегічно важливих позицій за містом та перекриття цієї транспортної артерії. Проте, під час відступу, бійці бригади потрапили в засідку і понесли серйозні втрати.
1 серпня 2014 року 25-а бригада досягла селища Контарне. Там вони зайняли і утримували тактично вигідну позицію протягом 1-7 серпня. Це призвело до обмеження постачання бойовиків зброєю та іншими ресурсами в напрямку Донецька. Однак через погіршення ситуації було прийнято рішення про відхід десантників з цього рубежу.
12 серпня 2014 року 25-та бригада успішно ліквідувала блокпост, що належав проросійським сепаратистам, та визволила місто Вуглегірськ на території Донеччини. Вже на наступний день десантники взяли під контроль селища Олександрівське, Ольховатка та Булавинське, зменшивши тим самим зону ізоляції і перекриваючи шлях до міст Горлівка зі сходу та Єнакієве з півночі.
16 серпня 2014 року воїни бригади звільнили Жданівку в Донецькій області. Також, розташовуючись в районі цього міста та селища Нижня Кринка, десантники встановили бази для подальших дій у напрямку Зугреса і перекриття траси Н-21. Вона була єдиним джерелом постачання бойового обладнання, зброї, військової техніки та інших ресурсів для сепаратистських сил в районі Донецька. За три дні частина десантників активно утримувала позиції на Савур-Могилі, не зважаючи на чисельну перевагу противника, який атакував їхню позицію.
З 18 по 26 січня 25-та бригада активно брала участь у боях за Донецький аеропорт, а також в районах, відомих як «Вовчий міст», селище Спартак, позиції «Зеніт» та шахта Бутівка.
Після укладення других Мінських угод та «стабілізації» фронтової лінії, бригада продовжувала виконувати різноманітні бойові завдання в зоні проведення Антитерористичної операції/Операції об’єднаних сил. Наприклад, у 2019 році десантники залишались на передових позиціях в Луганській області.
Під час розгортання повномасштабної агресії Російської Федерації, 25-та бригада активно взяла участь у першому бою на околицях міста Авдіївка в Донецькій області, де вдало відбила наступ російських військ та стримала їхні наміри на подальше просунення. Крім того, бригада забезпечувала оборону в місті Волноваха на Донеччині.
Упродовж 5 березня 2022 року сили зібраного підрозділу бригади успішно зупинили рух колон російських Збройних Сил, що намагалися прорватися в напрямку Дніпропетровщини через місто Балаклія на Харківщині.
Протягом наступних місяців десантники утримували свої позиції під Бахмутом і Слов’янськом, активно діяли на Вугледарському напрямку, заваджуючи російському прориву на Лисичанському напрямку та приймали участь у боях на адміністративному кордоні між Харківською і Донецькою областями в районах сіл Долина, Довгеньке та інших населених пунктів.
У вересні 2022 року 25-та бригада взяла активну участь у широкомасштабному контрнаступі Збройних Сил України на Харківщині. Вояки бригади звільнили місто Балаклія та відкрили «коридор» для переміщення українських військ до міста Ізюм, яке служило ключовою базою для забезпечення армії Російської Федерації в Харківській області. Десантники першими увірвалися на околиці Ізюма і, ведучи бої, ввірвалися в місто. Попередньо, перед тим бригада звільнила село Волохів Яр.
Після цього 25-та бригада продовжила наступ у напрямку міста Лиман на Донеччині, де вдало взяла російські війська в облогу та відокремила їх у «котел». У результаті цього було звільнено місто Лиман. Крім того, бійці бригади звільнили село Ямполівка, а подальше вони активно взяли участь у деокупації населених пунктів в Луганській області. Зараз бригада продовжує виконувати завдання згідно наказів командування.
