Ця вулиця довжиною два квартали понад двісті років є однією з найжвавіших у місті. На колишній Торговій вулиці, з численними магазинами та фешенебельними готелями, вирувало ділове життя Катеринослава. Тут проходила одна з перших ліній міського трамвая.
Вулиця Ширшова почала забудовуватися вже у 1790-х роках, тобто майже одразу після заснування міста. Перша її назва – Караїмська. Мешканцями її були караїми – тюркська народність, яка сповідує релігію, яку вважають відгалуженням юдаїзму. Майже всі караїми, належали до заможного класу суспільства, а деякі з них вели велику торгівлю тютюном, бакалійними та мануфактурними товарами. У місті тоді мешкало близько 40 караїмських сімейств.
У другій половині XIX століття вулиця отримала назву Торгова, яку вона повністю виправдовувала. По сусідству з караїмами стали селитися інші заможні катеринославці.
Починалася вулиця від Гостиного ряду (на місці «Дитячого світу»), перетинала вулицю Харківську та закінчувалася біля Успенської площі. Вулиця була забудована 1-2-поверховими будинками, в яких розташовувалися всілякі магазини: галантерейні, капелюшні, вартові, золоті та срібні речі, взуттєві, шпалерні, книжкові, паперові, кондитерські і, нарешті, винні.
Особливою окрасою Торгової вулиці на самому її початку був Готель Континенталь. Будівля мала привабливий вигляд: з великим балконом-верандою на другому поверсі, що перекривав всю ширину тротуару, а як колони були використані жіночі статуї – каріатиди. Цей прийом був винайдений ще в Стародавній Греції.
Це єдина будівля в Катеринославі, прикрашена каріатидами у повний зріст. Правда, жіночі статуї явно не були шедевром мистецтва, вони були повні, претензійно одягнені, і все разом це було гарною рекламою закладу. Саме звідси фотографували Торгову вулицю сто років тому. Дуже шкода, що будинок готелю не зберігся. Тепер із цього місця вирушають у дорогу маршрутні таксі.
Вулицею колись ходили трамваї. Адже в 1897 р., коли в місті відкрилася трамвайна лінія Вокзал-Соборна, від лінії зробили відгалуження до Дніпра по Торговій вулиці. Доходячи до Успенської площі, трамвай далі вулицею Йорданською (Коцюбинського) доходив до Дніпра в районі сучасного мосту. Після війни трамвайний маршрут був відомий за №6. А 1966 р. трамвайні колії зняли. Тоді відкрили Новий міст, і з того часу вулиця стала транзитною для автомобільного руху.
Багато десятиліть Торгова вулиця, як більшість вулиць наших старих міст, закінчувалася храмом. Це була Успенська церква, збудована у 1850 році. Дзвіниця, найвища будівля міста, помітна на старих фото. У 1936 р. церкву реконструювали, дзвіницю та куполи прибрали. Але коробку будівлі зберегли і її займала міська лікарня №10. У 2012 році храм було передано церкві і він розпочав свою роботу.
Приблизно тоді ж, а саме у 1938 році, вулицю перейменували. Зробили це на честь Петра Ширшова, відомого тоді полярника. Доля у цієї людини виявилась доволі сумною, тому варто трохи розказати про неї.
Народився Ширшов на околиці міста, у Чечелівці. У 30-х роках XX століття став відомим полярним дослідником-гідробіологом. Він прославився участю в експедиціях криголаму «Челюскін» у 1933-1934 роках та експедиції на Північний полюс у 1937-1938 pоках. Ширшов першим у світі виміряв глибину Північного Льодовитого океану. 22 березня 1938 р. Ширшову присвоїли звання Героя Радянського Союзу. У 1942 році Ширшов був призначений міністром морського флоту СРСР.
Але дуже скоро його «зірка» покотилася з гори до низу. Під час війни Ширшов знайшов собі нову дружину, актрису одного з московський театрів – Євгенію Гаркушу. Одного разу її побачив Берія, і дуже скоро актриса отримала «пропозицію» завітати до всесильного міністра внутрішніх справ, для задоволення його сексуальних потреб. Жінка, на відміну від багатьох своїх сучасниць, не просто відмовилась, а ще і дала ляпас сталінському сатрапу. Дуже швидко її заарештували за фіктивним звинуваченням, і у 1948 році врешті-решт покінчила з життям, будучи у місці позбавлення волі.
Ширшов переживав цю історію дуже тяжко, намагався допомогти дружині, але не зміг. Його спроби призвели лише до усунення його з посади міністра. Втім, його не посадили до тюрми, але настрій його був суіцидальним, єдине що тримало його у житті – дворічна донька. Але дуже швидко Ширшов захворів на рак, який врешті-решт і вбив його у лютому 1953 року.
У 2016 році вулицю знов перейменували, але вже в рамках декомунізації. На цей раз вона отримала ім’я В’ячеслава Липинського. Це діяч української політики початку XX століття. Що цікаво, етнічно Липинський був поляком, але за життя був справжнім українським патріотом та одним з державотворців. Окрім того, Липинський займався історією та теоретизував щодо механізму утворення нації та держави.
