Після рукотворної катастрофи, влаштованої російськими окупантами, штучно утворене Каховське водосховище зникло. Тонни води пішли в море,спричинивши багато трагедій та економічних проблем, не кажучи вже про руйнування. Зараз природа відновлюється, але водночас стали доступними ті території, які раніше перебували під водою. На них почали з’являтись артефакти, що одразу стали надбанням суспільства.
70 років тому перед штучним затопленням цієї місцевості історичні експедиції проходили спішно, професійних археологів було мало, а місць та площ надто багато. Пріоритетом були кургани, городища, могильники. З 50 позначених місць витягували лише те, що встигали дістати, не розкопуючи історичні кулі та площі навколо. Також локації прив’язані до місцевості до затоплення.
У районі Запоріжжя та національного музею-заповідника «Хортиця» вже знаходять безліч артефактів, у тому числі й стародавній човен-довбану (видовбаний з цільного стовбура дерева човен). За оцінками істориків, їй 300-500 років. Тут трапляються предмети різних епох: від черепків середньовіччя до недавно затоплених суден.
Чорні археологи та прості люди йдуть до колись берега Дніпра у пошуках скарбів. Поліція намагається не допустити людей до води та попереджають про кримінальну відповідальність. До того ж такі знахідки втрачають свою історичну цінність без прив’язки до місцевості та подальшого дослідження тієї території.
Зараз вода відійшла і в істориків з’явилася унікальна можливість дослідити дно водосховища за умови деокупації та розмінування території. Міністерство культури вже готує експедиції, як тільки з’явиться доступ до водосховища. Вченим знову доведеться поспішати – з великою ймовірністю Каховську ГЕС відбудують, а водосховище наповниться водою, і таємниці української Атлантиди знову сховаються на дні.
Під час затоплення під воду пішло багато населених пунктів. Свідки цих подій стверджують, що лише декотрим мешканцям вдалося отримати дозвіл на викопання залишків своїх близьких і перезахоронення їх. Це стало можливим, переважно завдяки щедрим подарункам чиновникам.
З таким розвитком подій, села взагалі зниклі під водами. Артефакти з часів козаків або пізніших періодів, разом з похованнями, були вимиті водою з-під землі. Але зараз, коли водосховище втратило об’єм через російський теракт, ці реліквії виринають на поверхню. Тому археологічні розкопки на території, яка була затоплена в 1950-х роках під час будівництва Каховської ГЕС, можуть стати надзвичайно плідними.
У минулому, на цих землях, існували п’ять різних запорозьких січей: Томаківська, Базавлуцька, Микитинська, Чортомлицька та Нова, відома також як Підпільненська січ. Завдяки проведеним археологічним розкопкам нині ми можемо дізнатися багато цікавого про повсякденне життя козаків того часу.
В неподалік від міста Нікополя місцеві мешканці регулярно знаходять артефакти минулих епох, такі як старовинний посуд, вироби з металу, рештки давніх суден, скам’янілі кістки давніх тварин, гільзи та зброю.
Що стосується Херсонської ОВА, то вона була змушена висвітлити проблему того, що потужні течії річок несуть історичні артефакти з недосліджених курганів на береги Чорного моря та змивають їх. У світлі цього вона закликає місцевих жителів утримуватися від незаконної археології та негайно повідомляти про знайдені артефакти з метою збереження культурної спадщини України. Навіть Міністерство культури звернулося до поліції через ростучу проблему масового грабування археологічних об’єктів чорними копачами.
Так само з’явились і численні знахідки, що стосуються періоду Другої світової війни. Каски, елементи зброї та спорядженн тощо потрапили у вільний доступ до усіх охочих.
Небезпека полягає ще і у тому, що на новоутворених берегах тепер можна побачити численні нерозірвані боєприпаси — мінометні міни, артилерійські снаряди, авіабомби тощо. Чіпати їх вкрай небезпечно, і по всьому колишньому узбережжю зараз працюють групи ДСНС, що виїжджають на відповідні виклики.
Втім, шукачів «ящику з Залізними хрестами» це не зупиняє. Вони продовжують нишпорити берегом. Іноді їм все ж вдається дещо знайти, наприклад шоломи чи подібні артефакти.
Також іноді знаходять деталі навіть з часів Першої світової, або громадянської воєн. Археологічний потенціал нових територій важко повноцінно охопити у наш час, адже йде війна і дослідження за науковими принципами там наразі неможливі.
