Ботанічний сад в Дніпрі: чотири спроби створення

10:00  |  26.11.2022
Ботанічний сад Дніпра

Ботанічному саду Дніпра наразі вже майже сто років. Він заснований у 1931 році, хоча створити його пробували набагато раніше. Процесс почався ще у XVIII сторіччі, а завершився лише у XX, тобто історія тривала сотні років! Саме про це ми сьогодні і поговоримо.

Фаворит і ботанік

Як відомо, свого часу в Катеринославі побував князь Потьомкін. Фаворит імператриці Катерини II мав свого часу майже необмежену владу і фінанси. Втім, в його інтереси входила не тільки імператриця та військові походи, а ще і різні наукові сфери і пов’язані з ними інфраструктурні об’єкти.

У тому, що залишилось від палацу князя, зараз не знайти і сліду від колишніх оранжерей

У число таких інтересів потрапила і ботаніка. «Свєтлєйший» князь наказав почати розбудовувати оранжерею у своєму палаці, який якраз розміщався в Катеринославі. Це було зроблено, завезли декілька сортів рідкісних рослин та кущів. Але невдовзі Потьомкін помер, займатись оранжереєю та палацом стало нікому. Частина рослин була згодом продана, а ще частина – просто загинула. Так закінчилася перша спроба створення чогось подібного до ботанічного саду в Дніпрі.

Жадібна міська рада

У 1903 році в газеті «Вестник Екатеринославскаго земства» вийшла стаття, що описувала проект дендрологічного саду. Він мав розташуватись на площі Соборній, навколо корпусу музею Поля. Тоді існувало Катеринославське наукове товариство, яке розробило проект дендраріуму.

В ньому окрім оранжереї мала бути облаштована теплиця. Там можна було б побачити не тільки різноманітні рідкісні рослини, а і акваріум. Також на території планувалося облаштувати фонтан, а також висадити площі коврових та різноманітних квітучих рослин.

Цей проект жваво обговорювали на зібранні міської думи. Були і його прихильники, які наводили аргументи на користь оранжереї. Вона, мовляв, не тільки сприяла б зовнішньому вигляду площі, а і слугували би для освітньої мети. Втім, противників було більше. Головним їх аргументом було те, що місцевість непридатна для розведення рослин. До того ж, площа є занадто цінним активом, щоб віддавати її на якісь незрозумілі міським ділкам експерименти з рослинами. Тим все і закінчилося.

Нова спроба, успішна… але не одразу

Ще раз спробу заснувати ботанічний сад зробили у 1914 році. Але і тоді далі намірів нічого не пішло, хоча вже була навіть виділена територія. Адже йшла Перша Світова, і годі було сподіватись на виділення коштів на подібні проекти.

Вже після революції до Дніпра приїхали два брати, Леонід та Олександр Рейнгарди. Вони обидва були вченими. Леонід займався ембріологією, а Олександр займався якраз фізіологією рослин. Він очолив «Науково-дослідчу катедру біології». Від імені цього закладу Рейнгард почав клопотання про облаштування ботанічного саду в місті.

Олександр Рейнгард

Наприкінці 1920-х ці спроби увінчались успіхом. Територію було виділено, і розпочались перші роботи. Встигли спорудити навіть водогін, не кажучи вже про висадку дерев. Але трапились неочікувані труднощі.

У цей же час стартували масштабні будівельні роботи як житлових, так і інших будівель. Зокрема, активно розбудовувався ДІІТ. Цим роботам було призначено вищий пріорітет, ніж ботанічному саду, і частину територій останннього віддали під будівельні роботи. Ботанічний сад довелось фактично створювати наново на східних схилах Червоноповстанської балки.

Саме тому як дата народження ботсада відзначається саме 1931 рік, коли було завершене облаштування сада на новому місці. Висаджували його як наукові співробітники, так і студенти. 13 травня ботанічний сад було відкрито. У ньому велася активна науково-дослідна робота. У зв’язку з цією обставиною, планувалося зробити його закритим, щоб зберегти наукові секрети. Рейнгард був принципово проти цього, і зумів відстояти свою точку зору.

Так виглядав ботанічний сад за радянських часів

Ботанічний сад плідно пропрацював до початку війни з Німеччиною у 1941 році. Під час воєнних подій він зазнав майже повного знищення. Це стало справжньою трагедією для Олександра Рейнгарда, який повернувся з евакуаці і побачив справу свого життя зруйнованою. Вочевидь, це і «посприяло» тяжкій хворобі Олександра Володимировича, який пішов з життя і за власним проханням був похований у ботанічному саду. Тут є невеличкий пам’ятник справжньому патріоту своєї справи.

А ботанічний сад все ж змогли відновити учні вченого, а також прості дніпряни, які активно приймали участь у висадці дерев. У 1950-1960-х роках ботанічний сад опинився серед нової житлової забудови і став справжнім природним затишком для його мешканців. У 1963 році ботанічний сад було об’явлено заповідною територією.

Сьогодні ботанічний сад Дніпра – один з найкращих в Україні

Наразі його колекція нараховує 1150 видів дерев, біля тисячі рослин з зони тропіків та субтропіків, а також більше ніж 800 видів трав та інших рослин. Лише роз тут більше 250 різних сортів, а кактусових – біля 245.

Если вы нашли опечатку на сайте, выделите ее и нажмите Ctrl+Enter

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: