Сьогодні Дніпро живе своїм звичним життям: гудуть заводи, курсують трамваї, люди поспішають у справах. Але за лаштунками цієї буденності відчувається напруга – війна, що триває на сході України, дедалі ближче підбирається до меж Дніпропетровської області. Останні місяці аналітики, військові експерти й навіть пересічні громадяни пильно стежать за рухами російських військ у Донецькій області. Відстань до адміністративного кордону з Дніпропетровщиною скоротилася до критичних 10-15 кілометрів, що звісно викликає тривогу.
Можливий вихід російських окупаційних військ на межі Дніпропетровської області став би серйозним викликом для України, а особливо для стратегічно важливого регіону, яким є Дніпро. Це місто виконує ключову роль у військовій логістиці, медичному забезпеченні та економічному житті країни. Посилення бойових дій поблизу області означало б не лише зростання військової загрози, а й серйозні ризики для цивільного населення, промислових підприємств та інфраструктури. Аналітики вважають, що на поточному етапі війни Росія прагне розширити контроль у Донецькій області та продовжити виснажливу тактику атак, що може створити передумови для просування на північ та захід, потенційно наближаючи лінію фронту до Дніпропетровщини.
Водночас в умовах реального наближення фронту важливим фактором стане морально-психологічний стан місцевого населення. Дніпро, як тилове місто, прийняло сотні тисяч переселенців, і будь-які чутки про можливий прорив противника можуть викликати паніку, що у свою чергу негативно позначиться на роботі місцевих підприємств та функціонуванні критичної інфраструктури. Наразі військове командування та місцева влада акцентують увагу на необхідності збереження стабільності та підготовки до будь-яких можливих сценаріїв, що включає фортифікаційні заходи, розгортання додаткових ліній оборони та посилення протиповітряної оборони регіону.
На оперативному рівні ключовим питанням залишається забезпечення стабільності українських оборонних рубежів на Донбасі, адже саме від цього залежатиме ймовірність загрози для Дніпропетровської області. Нинішня динаміка бойових дій свідчить, що противник намагається знайти слабкі місця в обороні, застосовуючи тактику виснаження, а також концентруючи зусилля на локальних проривах. За оцінками військових експертів, якщо українським силам вдасться утримати оборону в ключових населених пунктах Донеччини, то ймовірність виходу окупантів на межі Дніпропетровської області залишатиметься мінімальною.
Ситуація на фронті залишається динамічною, але вже зараз можна окреслити кілька можливих сценаріїв розвитку подій, якщо російські війська прорвуться до меж Дніпропетровської області. Найоптимістичніший варіант – це те, що ЗСУ вдасться стримати наступ ще на підступах до області. Зараз на Донецькому напрямку, зокрема в районі Покровська й Торецька, тривають запеклі бої. Якщо українські сили зможуть утримати ці позиції, окупанти не матимуть змоги просунутися далі. Проте це залежить від багатьох факторів: наявності резервів, постачання боєприпасів і техніки, а також координації між підрозділами. У такому разі Дніпро залишиться у відносній безпеці, хоча постійна загроза обстрілів нікуди не зникне – місто й так регулярно зазнає атак дронами й ракетами.
Якщо ж російським військам вдасться подолати оборону в Донецькій області, вони можуть вийти до меж Дніпропетровщини – наприклад, у районі Покровська чи Новопавлівки. Це означатиме початок бойових дій уже на території області. У такому випадку Дніпро стане прифронтовим містом, а його околиці – зоною активних зіткнень. Наслідки будуть серйозними: масова евакуація цивільного населення, руйнування інфраструктури й перебої з електрикою та водопостачанням. Економічна активність у регіоні різко впаде, а гуманітарна ситуація погіршиться через наплив нових біженців. Наприклад, вже зараз було евакуйовано одну з лікарень.
Є ймовірність, що окупанти спробують обійти Дніпро з півдня чи заходу, щоб перерізати логістичні шляхи. Тактика «обхвату», яку росіяни застосовували в інших регіонах, може повторитися й тут. Але навіть у цьому сценарії повне захоплення міста виглядає малоймовірним – для цього потрібні значні сили й ресурси, яких у ворога, за оцінками аналітиків, зараз бракує.
Найгірший варіант – це якщо російські війська не лише дійдуть до меж області, а й спробують атакувати сам Дніпро. У такому разі місто може опинитися в облозі, подібно до Маріуполя чи Бахмута в 2022-2023 роках. Це означатиме масштабні руйнування, гуманітарну катастрофу й величезні втрати серед цивільного населення. Проте захопити Дніпро буде непросто: місто велике, добре укріплене, а його захисники мають досвід протистояння ворогу ще з 2014 року.
Експерти зазначають, що для такого сценарію росіянам знадобиться суттєве поповнення сил – щонайменше кілька десятків тисяч солдатів і сотні одиниць техніки. З огляду на виснаження їхніх ресурсів після тривалих боїв на Донеччині, це виглядає складним завданням. Але виключати таку можливість не можна, особливо якщо Кремль вирішить кинути на цей напрямок усі наявні резерви. До того ж, по шляху до Дніпра від лінії фронту набагато менше населених пунктів, тому будувати рубежі оборони буде важче. З іншого боку, зараз вже готуються укріплені позиції на сході області, тому імовірність, що ворогу вдастся сходу прорвати оборони та вийти на оперативний простір, якщо чесно, мінімальні.
На щастя, Дніпропетровська область не сидить склавши руки. Підготовка до можливого наступу йде повним ходом, і це дає надію, що навіть у найгіршому сценарії регіон зможе дати відсіч. Військове командування вже кілька місяців укріплює рубежі на сході області. За інформацією місцевої влади, створюються нові лінії оборони – окопи, протитанкові рови, укріплені позиції. Особливу увагу приділяють напрямкам, звідки ворог може спробувати прорватися: Покровськ, Синельникове, Павлоград.
Військові теж готуються, в області регулярно проходять навчання, де добровольці відпрацьовують навички вуличних боїв, евакуації й надання першої допомоги. Волонтери, які з 2014 року стали невід’ємною частиною життя Дніпра, координують зусилля з військовими: шиють маскувальні сітки, збирають дрони, забезпечують бійців на передовій усім необхідним. Місцеві підприємства, попри труднощі, переорієнтувалися на потреби армії – від ремонту техніки до виробництва запчастин. Також, як вже згадувалося, будуються укріплення, хоча до їх особливостей і конструкції вистачає питань.
Міська влада також не стоїть осторонь. У Дніпрі готують укриття – перевіряють бомбосховища, облаштовують тимчасові притулки в школах і підвалах багатоповерхівок. Проводяться навчання для цивільних: як діяти під час обстрілів, куди бігти, що брати з собою. Хоча подекуди ці заходи викликають скептицизм у городян – мовляв, укриттів замало й не всі в належному стані, – сам факт підготовки свідчить про серйозність намірів.
Чи дійде ворог до Дніпра? Поки що це питання без чіткої відповіді, хоч і імовірність цього явно мала. Але одне ясно точно: тут його зустрінуть не з хлібом і сіллю, а з міцними кулаками й гарячими серцями. Дніпро готується, Дніпро стоїть – і це вже половина перемоги. А іншу половину здобудуть на полі бою ті, хто щодня тримає фронт, щоб ми могли жити далі.
