Як дніпряни ходили в школу у XIX сторіччі

16:26  |  23.03.2024
Як дніпряни ходили в школу у XIX сторіччі

Міська реформа 1870 року завдяки наданню містам певної господарської самостійності створила сприятливі умови для розвитку міського шкільництва. Адже великої кількості навчальних закладів до того створено так і не було, а особлива прогалина була в сфері жіночої освіти.

Сумний спадок попередників

Нові установи самоврядування (дума та управа) після міської реформи 1870 року не отримали від дореформених багатої спадщини, тобто більш-менш розгалуженої мережі навчальних закладів. Лише чоловіче училище, яке вже існувало без малого 70 років, утримувалося на кошти міського бюджету. Жіноче народне училище було започатковане вже новим громадським управлінням 1872 року. Приміщення для нього було пожертвуване міським головою Д. Мінаковим.

Уже за нового міського управління до піклувань про початкову жіночу освіту долучилася вчительська громадськість міста. Викладачами Маріїнської жіночої гімназії було утворено Товариство піклування про жіночу освіту Катеринослава, що ініціювало створення нижчої школи для дівчат. Своє схвальне ставлення до цього почину виявила міська дума, яка орендувала на перший час приміщення для нового закладу освіти. Його відкриття відбулося 24 квітня 1874 року. У перший рік існування навчальний заклад прийняв 88 учениць.

Незначними були спочатку й видатки міського бюджету на фінансове забезпечення шкільної справи. Так, у 1874 році вони становили 1932 крб, що дорівнювало, за нашим підрахунком, 2% від загальних видатків міста (89325 крб). Така мізерія не могла задовольнити ні городян – платників більших чи менших податків, ні їх представників у міській думі та управі.

Розвиток

Вочевидь, стурбованість станом шкільництва в місті була добре усвідомлена й провідниками громадського управління, що в міру можливостей намагалися розв’язати нагальні проблеми. Так, 16 жовтня 1887 р. із приводу відзначення п’ятдесятої річниці від дня смерті О. Пушкіна було відкрито нове чоловіче училище, яке отримало назву Пушкінське.

Третього вересня 1889 р. Катеринославська міська управа вперше провела акт – збори, присвячені звітуванню про становище в місті шкільництва. У поданій в «Екатеринославских губернских ведомостях» інформації про цей захід містяться короткі характеристики навчальних закладів, які, скоріше, являли собою переказ змісту повідомлень, що тоді були виголошені та відбивали найбільш значущі результати піклування міського самоврядування про початкову освіту в Катеринославі.

Так, початкових навчальних закладів, які утримувалися виключно на кошти міського бюджету, у місті було три: з них два чоловічі й один жіночий. У них виховувалися у 1888 / 89 навчальному році відповідно 220 хлопчиків і 79 дівчат, що разом становило 299 осіб. В училищах навчалися представники всіх основних станів міста, але переважали діти міщан (87%). За віросповіданням більшість учнів належала до православ’я, але були й іудеї та протестанти.

Проблеми

У зазначеному навчальному році вступити на навчання прагнули 160 осіб, прийняли ж тільки 95 (60%). Через брак місць було відмовлено п’ятнадцяти дівчатам і п’ятидесятьом хлопцям. Загальна їх
кількість становила 65 осіб, або 40% від усіх бажаючих вчитися.

У першому чоловічому училищі через відсутність дворового місця, яке належало б виключно училищу, гімнастика зовсім не викладалася. Недоліком був і поганий стан однієї із трьох класних кімнат: підлога, двері та віконні рами вкрай зношені, печі через невдале розміщення майже не обігрівали кімнату.

Класна кімната Пушкінського училища могла вмістити до ста учнів або дозволяла розділення на два приміщення, але будівля, де вона знаходилася, була надзвичайно холодною через неправильне влаштування печей та відсутність ставень. Недостатньо зручним був будинок жіночого народного училища. У двох класних кімнатах ледве вміщувалося 26 шкільних лав для 79 учениць.

Стосовно учнів першого училища в губернській газеті вміщено було інформацію про їх охайний вигляд, дисциплінованість і вельми задовільні успіхи. А їх вчителі, як зазначалося, відрізнялися великим досвідом. Періодичне видання сумлінно переповіло відомості, у яких із бухгалтерською точністю було вирахувано вартість навчання для кожного учня: 20 карбованців 33 копійки на рік, а кожний випускник, що закінчив курс навчання, обходився у 209 карбованців.

Витрати на народну освіту

Наприкінці ХІХ ст., а саме в 1899 р., у Катеринославі, завдяки спільним зусиллям міського громадського управління, державних органів та земства склалась мережа початкових і середніх навчальних закладів, що утримувалися виключно на кошти міського бюджету або
отримували з нього певну матеріальну підтримку.

У Катеринославі міське громадське управління утримувало (або повністю фінансувало) жіночу міську гімназію, міське трикласне училище, три початкових чоловічих і два жіночих училища, початкове народне ім.О. Пушкіна та Благовіщенську школу для хлопців і дівчат.

У той самий час місто надавало фінансову підтримку низці закладів, у створенні яких брало більш-менш безпосередню участь. В їх числі: реальне училище, що отримало у 1899 р. 4 185 крб, підготовчий клас при ньому – 300 крб, безплатна жіноча школа – 250 крб, ремісниче відділення при першому міському трикласному училищі – 1650 крб, недільна школа – 250 крб, Троїцька церковнопарафіяльна школа – 600 крб. Таким чином, грошове забезпечення за рахунок міських бюджетних коштів мали 14 навчальних закладів Катеринослава.

Если вы нашли опечатку на сайте, выделите ее и нажмите Ctrl+Enter

Метки:

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: