Всі вже звикли до того, що в Дніпрі знаходиться одна з найбільших культурних і культових споруд, а саме Менора. Але чому саме в Дніпрі сформувалась така потужна єврейська громада, з чого все починалось і які були передумови – відомо небагатьом. Сьогодні ми розберемо, з чого починалося формування єврейської спільноти Дніпра.
Євреї наряду з представниками інших національностей, взяли активну участь у розбудові регіону. Саме в Новоросійську губернію хлинули потоки єврейських переселенців з Польщі, Білорусії, Литви та Західної України після поділів Речі Посполитої 1772, 1793 та 1795 років. По справжньому, поштовхом до активного переселення євреїв стає наказ імператора від 23 грудня 1791 «О предоставлении евреям гражданства в Екатеринославском наместничестве и Таврической области».
Дозвільні накази, насправді, готували умови громадянських обмежень для євреїв та поклали початок для утворення «смуги осілості» – законодавчого обмеження їх розселення по території імперії та регламентації економічної зайнятості. Законодавча база економіко-громадянських обмежень для євреїв протягом XVIII–XIX ст. лише посилювалась.
На початку XX століття євреям дозволено було селитись лише у 15 губерніях (8 – українських). Мета цієї політики – зосередження єврейського населення в західних регіонах імперії, зокрема в Україні, з одного боку, а з іншого – запобігання проникненню євреїв у російські губернії.
Дискримінаційна політика царського уряду щодо євреїв була спрямована на заборону селитися у селах; обмеження у праві повсюдного проживан-ня та пересування по країні вплинули на характер життєдіяльності євреїв Лівобережної України. Катеринославська губернія у другій половині XIX століття переживала активну фазу промислового піднесення. Тут сконцентрувались великі металургійні, залізнорудні, вугільні та інші промислові підприємства. Цей факт позитивно впливав на зростання чисельності населення. Динаміка чисельності єврейського населення зберігалась й на початку XX століття. Економічна сфера життєдіяльності громади була цілком відповідною її кількісним показникам. Євреї були власниками значної кількості приватних підприємств у місті.
Станом на 1897 рік з понад 812 промислових підприємств у місті їм належали – 201 (24,8%) у переважній більшості дріб-них. Головною сферою зайнятості стало торгівля (11,3%), кравецька справа (7,4%), приватна служба (4,3%), судова справа та адвокатура, медицина (майже всі аптеки Катеринослава утримували євреї). Доречі, прочитайте яка вулиця у Дніпрі вважалася найбільш «єврейською».
До кількості підприємств входить також 18 цегляних заводів, 11 маслоробень, 6 виноку-рень, 2 тютюнові фабрики, 8 миловарних заводів. З 39 заводів, які виготовляли сіль господарські машини, 12 належало євреям. З переліку зазначених у щорічному довіднику Катеринослава підприємців можна побачити чимало єврейських прізвищ.
Наприклад, брати Лещавер власники чавуноливарного заводу та заводу землеробських машин. Власники фабрики металевих виробів та сталевих лопат – Шабада та Коган. Інший чавуноливарний завод належав Кропману, цинковий завод та лудильний завод – Немировському. Шварцману належали дві великі типографії. Так, вони були власниками й інших промислових об’єктів міста. Потрібно зазначити, що продукція цих підприємств не одноразово отримувала винагороди та відзначення на різноманітних виставках, тож євреї відігравали вагому роль у підприємницькому житті міста.
Негативно позначилось на єврейській громаді місто погроми на етнічному ґрунті. Така ворожа до громади діяльність призвела до високого рівня міграційних настроїв серед її членів. Незважаючи на таку політику єврейська громада залишалась у привілейованому положенні у місті. У 1910 році єврейське населення міста складало 27,3% загальної чисельності населення. Інтереси громади в міській думі захищали такі представники як: купці Єль Мойсей, Йосип Штромберг, Ізраїль Грановський, юрист Яков Березовський, почесний громадянин Маркус Тавровський.
Кількісний склад єврейської громади міста призвів до появи її представників у всіляких прорадянськи налаштованих організаціях та установах. В 1922 році було зорганізоване єврейське буро в склад якого входили 4 особи. Після місцевих виборів 1922-1923 років до складу губвиконкому увійшло 25 співробітників, 4 – євреї.
Така ситуація була характерна й для губернії в цілому. В 1924 році в губернії працювало 6 єврейських сільради, 26 шкіл з 4350 учнями, 5 дитячих будинків та 2 бібліотеки, 2 судові камери з діловодством на єврейській мові. Радянський міжвоєнний період неоднозначно відзначився на життя громади.
За переписом станом на 1939 рік у місті проживало 100000 осіб (20% населення міста). К початку Другої світової війни у місті функціонувало 2 синагоги. Євреї опинились по різні вектори радянської політики. Так були жертви сталінських репресій (справа «антирадянське клерикальне підпілля» та інші), так само були і партійні функціонери – директор заводу ім. Леніна Ямпольський А., заступник голови міськради – Фельдман та інші.
Таким чином, на середину XX століття єврейська громада Дніпра вже була доволі серйозною, і навіть суворі часи Другої світової не змогли знизити їхній вплив на життя міста. В цьому плані тодішній Катеринослав — Дніпро дуже нагадував Одесу, хоча в останній, звісно, вплив єврейської громади був ще більшим.
