Українська книга є невід’ємною частиною світової культури. Вона здобула авторитет та мала просвітницький вплив на читача, з одного боку. З іншого – протягом століть її забороняли, обмежували друк та поширення, здійснювали заходи, що спрямовувалися проти книги.
Видавництво та фотолітографія Л. І. Сатановського розміщувалася на Катерининському проспекті, буд. № 117. Власник підтримував міцні стосунки з Товариством попечительства про поліпшення умов побуту учнів у початкових училищах губернії (1913 р.). Друкарня мала великий вибір шрифтів, книжкових прикрас та кращі літографічні каміння. Для читачів заклад пропонував місцеві видання («Весь Екатеринослав» вартістю 0,75 коп.), брошури популярного змісту про розвиток сільського господарства вартістю 0,05 коп.
Катеринославский діяч М. С. Копилов утримував друкарню у власному будинку на Катерининському проспекті за підтримки земства. У 1910 р. з метою витонченого оформлення книжкової продукції друкарня придбала новітню для того часу набірну машину «Монолейн». Як зазначається, вартість послуг була поміркована. У друкарні М. С. Копилова видавав власні книги О. Г. Авчинніков, міщанин
за соціальним станом, підполковник у відставці, член Міської думи, член Російського Військово-історичного та Катеринославського наукового товариства, з 1908 р. редактор щорічника «Приднепровье».
Відомими є його книги, що збереглися до нашого часу: «Друг бедных», «Современный флот», «Япония: военно-географический очерк», «Памяти графа Ф. Э. Келлера». Ці видання затверджені Вченим комітетом Міністерства народної освіти. За читацькими запитами він вів бібліографічні пошуки матеріалів у Петербурзькій публічній бібліотеці, бібліотеці Румянцевського музею, закладах міністерств.
Як редактор О. Г. Авчинніков значну увагу приділяв статтям про життя та творчість культурно-громадських діячів міста, зокрема професора Д. І. Яворницького у зв’язку із 30-річним ювілеєм літературнонаукової діяльності. Місцеві видання здобули популярність серед населення Катеринославщини і на початку ХХ ст. отримали відзнаки на виставках у вигляді золотої та чотирьох срібних медалей.
У 1910-х рр. у Катеринославі діяло видавництво Л. М. Ротенберга, яке стало відомим підготовкою видань до 100-річного ювілею Т. Г. Шевченка. До наших часів збереглося розкішне видання «Повний збірник творів Т. Шевченка» за редакцією українського історика Д. І. Дорошенка (1914 року). Книга налічує понад 700 сторінок друку, малюнки художника Б. В. Смірнова, який з 1905 року проживав в Україні та подорожував Півднем Росії.
Видавництва тісно співпрацювали з книжковими крамницями, які відігравали помітну роль у розповсюдженні та популяризації новітньої для того часу літератури. Саме книгарні слугували ланкою, що поєднувала літературні джерела з читачем, читача з бібліотечними осередками шляхом придбання або купівлі книг та журналів. У середині ХIХ ст. у Катеринославі був відомим кабінет для читання та книгарня «А. А. Смирдин и К» катеринославського чиновника «Приказа общественного призрения», за походженням німця В. П. Ульмана.
Початковий фонд читальні складало зібрання Катеринославської публічної бібліотеки, яке після закриття останньої знаходилось у занепаді. Близько 30 років книжкова крамниця та бібліотека
підпорядковувались В. П. Ульману та розміщувалась у центрі міста, по вул. Олександрівській (зараз Січових Стрільців). У 1889 р. книгозібрання В. П. Ульмана поповнило фонд Катеринославської міської громадської бібліотеки. За результатами перевірки стало відомим, що не всі бібліотечні видання збереглись.
У другій половині ХIХ ст. з історії книжкової справи відомою була катеринославська родина Єгорових. Громадський діяч О. І. Єгоров утримував книгарню, яка мала невеличкі за обсягом українські книжки для народу, зокрема художні твори А. Кащенка, казки І. Манжури, власні твори. У той час значного поширення та зацікавленості серед населення вони не мали, тому заклад проіснував недовго.
Культурно-освітня діячка Катеринослава С. В. Єгорова продовжила справу свого чоловіка нотаріуса О. І. Єгорова. У другій половині ХIХ ст. з ім’ям С. В. Єгорової пов’язана історія приватної бібліотеки та книжкової крамниці, які розташовувались на Катерининському проспекті у будинку П. Штейна. Власниця книжкової крамниці пропонувала великий вибір дитячих книжок вітчизняних та іноземних видавців: Ф. Ф. Павленкова, А. Ф. Деврієна, Ф. Бітепажа. Вартість книжок була номінальною.
Глибокий підхід діячки до відбору книжок і періодичних видань сприяв формуванню потрібних та корисних зібрань. Увагу привертали ґрунтовні праці та чудово ілюстровані видання з природознавства й географії, які вона замовляла у різних видавництвах Російської імперії. Читачам крамниця пропонувала найцікавіші за змістом нові книги та журнали. Продукція з її крамниці мали високий рівень друкарського оформлення. З історії відомо, що осередок С. В. Єгорової проіснував до кінця ХIХ століття. Катеринославська вчена архівна комісія цікавилась долею бібліотеки О. І. Єгорова, яку після його смерті у 1903 р. С. В. Єгорова продала, але кому – невідомо.
На початку ХХ ст. бібліотечні осередки Катеринославської губернії комплектувались через дві крамниці В. Є. Алексєєва, які пропонували відвідувачам різноманітну літературу для народних шкіл та дитячого читання. Зазначимо, що власник продавав книги, затверджені Вченою радою Міністерства народної освіти. Значну увагу він приділяв зовнішньому вигляду та оформленню, зокрема міцній палітурці, розробив систему знижок на палітурні роботи. Книжкова продукція катеринославського видавця мала печатку з текстом «Книжный магазин В. Е. Алексеева в Екатеринославе».
З історії книжкової справи відомо, що на початку ХХ ст. бібліотеки мали фінансову можливість придбати книги з сап’яновою обкладинкою, яка вважалася більш міцною, якісною та гарно оздобленою. Для зручного користування застосовували книги з молескіновою спинкою (рівна ворса жовто-сірого кольору), найдешевшими були коленкорові палітурки (10–12 коп.). Останні видавали та купували для народних бібліотек та читалень.
На початку ХХ ст. на Катерининському проспекті функціонувала книгарня комісіонера дирекції народних училищ Катеринославської губернії Й. В. Шафермана. Заклад мав широкий вибір новітніх видань з усіх галузей знань, перевага віддавалася педагогіці та художній літературі (белетристика). Зі спогадів місцевого громадського діяча В. Машукова відомо, що книжкова крамниця Й. В. Шафермана належала до найкращих у Катеринославі щодо вибору нових надходжень літератури.
У процесах комплектування наукових та спеціальних бібліотек Катеринославщини допомагала книжкова крамниця А. Л. Вільнянського та А. М. Ревзона. Особливістю цього закладу була бібліотека для читання іноземних книг, серед яких найбільший вибір мали німецькі та польські видання. Серед джерел комплектування бібліотечних фондів Катеринославщини окреме
місце посідав губернський книжковий склад, який купував книжки для бібліотек сільської місцевості за цінами, нижчими, ніж у місті. Однак фінансовий стан бібліотек-читалень не дозволяв користуватися такою послугою, тому з часом діяльність книжкового складу припинилася.
