Ярославу Магучіх можна без перебільшення назвати обличчям української легкої атлетики. Спортсменка бере одну висоту за іншою, встановлюючи планки рекордів зі стрибків у висоту для інших спортсменів. Після перемоги на чемпіонаті світу в Досі амбітна легкоатлетка прикувала до себе увагу журналістів та громадськості.
Однак в її кар’єрі далеко не все було завжди райдужно. Була і суспільна обструкція, і невдачі на Олімпіаді, і складний шлях в спорті. Сьогодні ми розберемо, через який шлях довелося пройти Ярославі.
Біографія майбутньої зірки легкої атлетики розпочалася у Дніпрі. Дата народження Ярослави Олексіївни Магучіх – 19 вересня 2001 року. У спорт дівчину привела старша сестра Анастасія, яка змалку займалася карате і навіть стала віце-чемпіонкою Європи. Та й взагалі вся родина Магучих на короткій нозі зі спортом: отець Ярослави Олексій Юрійович у юності захоплювався веслуванням на каное, а мати Ольга Григорівна – легкою атлетикою. Тож спорт у дівчини в крові.
Будучи гіперактивною, Ярослава стрибала в довжину і бігала з перешкодами, спеціально обираючи «високий» спорт, адже зростанням її природа обдарувала сповна – 182 см. Спочатку займалася без ентузіазму, іноді пропускаючи заняття, але все змінилося у 2011 році, коли за Ярославу взялася тренер Тетяна.
Вони не відразу прийшли до стрибків, спочатку спортсменка пробувала свої сили у бігу, але зрештою вирішила зупинитися на подоланні висоти. «Мені дуже подобається почуття польоту», — зізнавалася дівчина в інтерв’ю. Ярослава з дитинства відрізнялася цілеспрямованістю та наполегливістю. Якось, щоправда, Магучіх мало не кинула стрибки – втомилася психологічно та фізично, але сестра відмовила.
Заявила про себе легкоатлетка у 2017 році на юнацькому чемпіонаті світу в Кенії, де 15-річна стрибунка з легкістю перемахнула через планку 1,92 м, показавши таким результатом, що на голову перевершує однолітків. При цьому представники США, Великобританії та Австралії відмовилися від участі у чемпіонаті через загрозу теракту.
Через рік на юнацькому чемпіонаті Європи в Угорщині Ярослава здобула золото. Для перемоги їй вистачило б 1,86 м, але цікавість та бажання дізнатись межі своїх можливостей змусили легкоатлетку підняти планку, і дівчина з третьої спроби взяла висоту 1,94 м, що стало новим рекордом чемпіонату. У тому ж році на юнацьких літніх Олімпійських іграх у Буенос-Айресі Магучіх взяла висоту 1,95 м, ледь не дотягнувши до світового рекорду в цій дисципліні – 1,96 м.
У 2019 році на першому етапі Діамантової ліги в Досі (Катар) українська легкоатлетка встановила особистий рекорд, стрибнувши на 1,96 м і стала наймолодшою переможницею в історії цих змагань.
На наступному етапі Ліги у Стенфорді Магучіх посіла впевнене третє місце, другим бронзовим призером стала американка Вашті Каннінгем. Обидві дівчата взяли висоту 2 м. Потім на чемпіонаті Європи серед юніорів у Буросі українка також виступила найкраще, додавши до скарбнички здобутків ще одне золото.
На своєму першому дорослому чемпіонаті світу, який пройшов у Досі, Ярослава виборола срібло у протистоянні з росіянкою Марією Ласіцкене, встановивши черговий рекорд – 2,04 м. За словами українки, взявши цей рубіж, вона перемогла саму себе. Цікаво, що Ласіцкене була кумиром Ярослави, і дівчина мріяла з нею позмагатися. Згодом це вийшло боком, адже Магучіх зробила з росіянкою спільне фото, що було сприйнято в суспільстві дуже негативно.
Планка була задана, і тепер головним завданням спортсменки було не знизити її, а, навпаки, стрибнути вище за себе. У 2020 році Магучих як тайфун пронеслася європейськими турнірами в Словаччині (1,96 м), Карлсруе (2,02 м), Глазго (1,93 м) та Норвегії (1,96 м), ніде не залишала суперницям шансу і незмінно демонструвала безпрограшну статиcтику.
У березні 2020-го World Athletics ратифікувала світовий рекорд зі стрибків у висоту у приміщенні, поставлений Ярославою на змаганнях у Німеччині, – 2,02 метри. Таким чином, легкоатлетка з України відсунула попередній рекорд американки Астінь Каннінга грошовий приз у розмірі $20 тис.
2020-й став знаменним для чемпіонки ще й тим, що Магучих присудили найвище спортивне звання країни – майстер спорту, незадовго до цього Федерація легкої атлетики України визнала Ярославу та стрибуна Дмитра Дем’янюка найкращими легкоатлетами країни.
На черговому етапі Діамантової ліги в Монако легкоатлетка в протистоянні зі співвітчизницею Юлією Левченко вирвала 1-е місце, стрибнувши на 1,98 м. Левченко взяла ту ж висоту, щоправда, з більшої кількості спроб на другому етапі Ліги в Стокгольмі.
У лютому 2021 року на змаганнях у Словаччині Ярослава підкорила висоту 2,06 м, показавши найкращий результат у приміщенні за останні 9 років та встановивши новий рекорд України. Світовий рекорд 2,08 м належав шведській стрибунці Кайсі Бергквіст. Вже в березні 2021 року на чемпіонаті Європи з легкої атлетики, що пройшов у польському місті Торунь, українська спортсменка посіла 1-е місце, показавши результат 2 м. А після цього трохи менш вдало виступила у Німеччині на турнірі в Дессау, поступившись першістю Ірині Геращенко.
Влітку на п’ятому етапі Діамантової ліги дівчина знову забрала додому золото, встановивши найкращий результат сезону – 2,03 м. Потім у фіналі молодіжного чемпіонату Європи в Таллінні легкоатлетка вкотре стала переможницею, залишивши позаду шведку Майю Нільссон. Таким чином, дніпрянка побила попередній рекорд Світлани Лапіної за 1999 рік.
З літньої Олімпіади до Токіо Ярослава обіцяла привезти золоту медаль, маючи намір побити світовий рекорд та взяти планку 2,10 м. Пам’ятаючи про велику мету, тренер легкоатлетки Тетяна Степанова намагалася не перевантажувати підопічної, щоб Ярослава у найвідповідальніший момент не вигоріла.
Надії на олімпійське золото не справдилися, проте дівчина виступила дуже гідно, здобувши бронзу у стрибках у висоту. Головна фаворитка української легкої атлетики тренується п’ять разів на тиждень, дотримується раціону, адже тримати вагу в такому спорті важливо: набрані кілограми дадуть додаткове навантаження на суглоби, особливо стопи та коліна.
На чемпіонаті світу 2022 року в Юджині від Магучіх знову чекали найвищих результатів, і спортсменка посіла місце на п’єдесталі, але виграла не золото, а срібло з результатом 2,02 м. Повернутися до впевненого лідерства Ярославі вдалося роком пізніше на чемпіонаті світу в Будапешті.
Після початку повномасштабної війни Магучіх та її кумир, а потім і подруга Марія Ласіцкене стали об’єктами пересудів. Ярослава чекала, що перші ж дні росіянка її підтримає, а Марія написала їй лише влітку. Ласіцкене пояснила, що не сподівалася на розуміння і не бачила сенсу покладатися на слова.
Ярослава обожнює дітей. У Магучіх є маленька племінниця, дочка старшої сестри, з якою у спортсменки склалися довірчі стосунки. Настя, психолог за освітою, підтримує сестру у її сходження на спортивний олімп, піднімає бойовий дух і вселяє віру в себе. Підбадьорюють Ярославу і батьки.
Ярослава охоче ділиться з підписниками фото із відпочинку та змагань. Звісно, як володарка гарного і стрункого тіла — любить носити красиві стильні речі. Легкоатлетка якось обмовилася, що має кохану людину. Однак про цю частину особистого життя чемпіонки не йшлося до 2023 року. Могучих не стримувала емоцій, коли її хлопець теж легкоатлет Назар Степанов зробив їй пропозицію. Обранець Ярослави – син її тренера, Назар на 3 роки молодший за неї.
У майбутньому Ярослава хотіла б тренувати дітей, прищеплювати їм любов до спорту та здобутків, а зараз амбітна стрибунка націлена на власні перемоги. Конфлікт між Росією та Україною позначився і загалом на ставленні Магучіх до російських колег.
Після того, як Олена Куліченко взяла громадянство Кіпру для того, щоб мати шанс брати участь у змаганнях, Ярослава наголосила, що не має наміру з нею контактувати. Рішуче налаштована спортсменка пояснила, що заборона на участь російських та білоруських спортсменів у міжнародних змаганнях її тішить.
Є у Магучіх конфлікт і з мером Дніпра Борисом Філатовим. Він продовжується з 2022 року, коли спортсменка вирішила не підписувати листа на підтримку бізнес-партнера і друга Філатова Генадія Корбана. Звісно, Філатов з тих пір тримає образу на Ярославу і за нагоди це демонструє. Сама ж спортсменка каже, що Філатов їй не цікавий і вона не хоче про нього говорити.
Захищаючи честь країни на чемпіонаті Європи в Римі у 2024 році, Магучіх продемонструвала свої найкращі якості: зібраність, цілеспрямованість та силу духу. Ярослава стрибнула на 2,01 м, чим забезпечила золото.
На етапі «Діамантової ліги» у липні Магучіх встановила світовий рекорд, взявши висоту 2.10 м. Попередня трималася до цього 37 років. Ярослава взяла участь в Олімпійських іграх, які проводились у столиці Франції. І тут на неї чекав успіх — вона взяла золото у стрибках у висоту. Її результат становив 2,00 м.
Культовим стало фото спортсменки, яка просто прилігла поспати прямо на виступі. Перемога стала одним з не надто численних успіхів наших учасників Олмпіади в Парижі. Ярослава повернулась справжньою героїнею. За перемогу вона отримала орден княгині Ольги І ступеню, таким чином ставши кавалером всіх ступенів.
Бездоганний сезон Магучих завершила 14 вересня 2024 року в Брюсселі втретє в кар’єрі вигравши загальний залік «Діамантової ліги», стрибнувши у фіналі серії на 1,97 і ставши другою в історії Діамантової ліги людиною, яка змогла три роки поспіль. За підсумками 2024 року Європейська легкоатлетична асоціація присудила Магучих премію «Найкращий легкоатлет Європи» серед жінок.
У березні 2025 року Магучих здобула золоту медаль на чемпіонаті Європи з легкої атлетики в нідерландському Апелдорні з результатом 1,99 м, став другою спортсменкою в історії після Розмарі Аккерман, яка тричі поспіль вигравала чемпіонат Європи в приміщенні.
