Матеріальною пам’яткою існування в Катеринославі з 1794 р. казенної суконної фабрики, першого на півдні України державного підприємства, є будівля ткального корпусу фабрики поблизу залізничного вокзалу. Але за багатьма розповідями була в нашому місті і шовково-панчішна фабрика, історія якої з часом «розчинилася» в історії суконної фабрики.
У 1959 р. вийшла перша з трьох монографій відомої російської дослідниці Півдня України О. Й. Дружиніної «Северное Причерноморье в1775-1800 гг.». У ній йдеться, що у 1794 році в Катеринославі з’явилися два казенні підприємства – суконна і шовково-панчішна фабрики, – які, об’єднавшись територіально і адміністративно, утворили «крупну централізовану мануфактуру». І далі: «Основою шовково-ткальної мануфактури було підприємство, придбане Потьомкіним у графа С. П. Ягужинського. До переводу в Катеринослав воно знаходилося в підмосковному селі Купавні». Подібна думка часто зустрічається у різних краєзнавчих розвідках та матеріалах знавців історії Дніпра.
Насправді ж, по-перше, про шовково-панчішну фабрику, крім історії її появи в Катеринославі, майже не згадується в дослідженнях; по-друге, Купавинська підмосковна шовково-панчішна фабрика взагалі не була переведена до Катеринослава; по-третє, у 1789 р. шовково-панчішна фабрика вже існувала в козацькому містечку Нові Кайдаки – одному із форштадтів губернського міста, яке будувалося.
Нагадаємо, що центром Катеринославського намісництва в роки будівництва правобережного міста Катеринослава був Кременчук. У 1789 р. Катерина ІІ затвердила великий кошторис на будівництво міста, і губернські адміністративні установи були переведені в Нові Кайдаки. Тоді ж князь Г. О. Потьомкін і перевів із Кременчука свою «катеринославську» шовково-панчішну фабрику, яка незабаром була у нього викуплена казною. Так що Катерині ІІ у 1787 р. подарували витонченої роботи панчохи, виготовлені не в Катеринославі, а на «катеринославській» панчішній фабриці в Кременчуці.
Стосовно ранньої історії шовково-панчішної фабрики кілька разів в описах тих часів використано слово «невідомо». А про виробництво товарів і працівників є цікаві дані. На відміну від суконної фабрики, яка виготовляла і реалізувала свою продукцію за державними замовленнями, панчішна фабрика виробляла їх «в партикулярную продажу» та на замовлення.
Тоді на шовково-панчішній фабриці нараховувалося 135 станів, з яких діючих було лише 83. Працюючих на ній чоловіків і жінок було 323 особи. Фабрика виготовляла чоловічі, жіночі і дитячі панчохи різних сортів, ковпаки, рукавички, камзоли, фуфайки, шкарпетки («карпетки»), штани,
шаровари, гаманці.
У той момент, коли Катерина II приїздила до Катеринослава, їй зробили зокрема і незвичний подарунок. На панчішній фабриці виробили шовкові панчохи настільки тонкі, що вони вкладені були в шкаралупу волоського горіха і піднесені імператриці. ЇЇ думку щодо дарунку історія, нажаль, не зберегла. Втім, історія цілком реальна, і досить в дусі Потьомкіна.
Незабаром після влаштування в Катеринославі суконної фабрики вона була переміщена на її територію, а закінчила своє існування у 1805 році при передачі обох підприємств у відомство Комісаріатської контори Військової колегії.
Під час святкування 100-річчя Катеринослава, що відзначалося містом у 1887 р., спеціальне видання «Екатеринославский юбилейный листок» опублікувало спогади місцевого старожила Порфирія Яненка, якого у 1841 р. батько привіз до губернського міста на навчання. Переїхавши через р. Дніпро по «живому мосту» ( де тепер залізничний міст № 1), хлопець побачив багато великих, на кілька поверхів, будівель з трубами, деякі з яких були вже без покрівлі, вікон та дверей. Мемуарист говорить: «Це були казенні панчішна спочатку, а потім суконна фабрики (нині корпуси і вокзал залізниці)».
Очевидно, згадка про панчішну (частіше вона саме так називається в джерелах) фабрику на той час зберігалася в народних переказах, бо вона зникла ще на початку ХІХ століття, на відміну від суконної, що діяла після того ще більше 30-ти років. Втім, кінець обох фабрик був приблизно однаковим…
